Головна Головна -> Реферати українською -> Менеджмент -> Закон виключеного третього

Закон виключеного третього

Назва:
Закон виключеного третього
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,78 KB
Завантажень:
300
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Закон виключеного третього


План


Вступ
Суб'єктивний закон логіки, так називаний «закон виключеного третього» був постульований Аристотелем (384 – 322 до н.е.) – засновником формальної логіки, філософом, що був видатним енциклопедичним вченим, улюбленим учнем Платона (427 – 347 до н.е.) і вчителем непереможного полководця стародавності – Олександра Македонського.
Споконвічно «закон» був висловлений у формі мудрого виречення, як альтернативи діалектичній «тріаді» буття Платона: «Я и навколишній мене світ, третього не дано».
У наступному дане виречення знайшло у формальній логіці формулу аксіоми, відповідно до якої, одне з двох висловлень – таких, коли одне заперечує те, що затверджується іншим, – одне неодмінно істинно: «А є В, або не В» (третього не дано: tertium non datur). Так був покладений початок логічному бінаризму.
В даній роботі ми спробуємо розглянути як значення закону виключеного третього, у тому числі в практичній діяльності, так і критику цього закону.


1. Значення закону виключеного третього
Закон виключеного третього формується так: із двох суперечних суджень про один і той же предмет, в один і той же час і в одному й тому ж відношенні одне неодмінно істинне, друге хибне, третього бути не може.
Між двома протиріччями не може бути середини, але необхідно в кожного суб'єкта кожен предикат чи затверджувати, чи заперечувати. Аристотель намагався довести цей закон, виходячи зі свого визначення судження, що завжди чи заперечує, чи затверджує, чи завжди істинно, чи хибне, а така середина не була б ні істинною, ні помилкової і не представляла б із себе твердження, судження. Звичайно такий доказ містить у передбаченні підставу, тому що тоді закон виключеного третього вже міститься у визначенні судження.
Подальша доля закону виключеного третього була дуже цікава. Одні його заперечували, хоча б частково, інші його виводили з інших основних законів (Зігварт), треті з нього виводили інші закони (Шопенгауер), і майже усі давали йому суперечливі формулювання.
Слід розібратися в цьому законі. Пануючою в науковій логіці було завжди формулювання Аристотеля. Логіка Пори-Рояля виражає його так: «Істинність і хибність суперечних пропозицій несумісна». Вольф установлює наступне вираження для закону виключеного третіх: «Propositionum contradictoriarum altera necessario vera» (Одне з двох суперечних суджень з необхідністю істинно). Васильев Н.А. Справедлив ли закон исключенного третьего? – Казань, 2002.
Наприклад, із двох суджень «Обвинувачуваний у момент здійснення злочину був осудним» та «Обвинувачуваний у момент здійснення злочину не був осудним» — одне неодмінно істинне, а друге хибне. Якщо буде встановлено, що істинним в перше судження, то друге буде обов'язково хибним, а якщо істинним визнане друге судження, то перше буде неодмінно хибним.
У вигляді формули закон виключеного третього записується так: А або не-А. У математичній логіці цей закон має формулу А \/ .
Зміст закону виключеного третього полягає в тому, що він забороняє визнавати одночасно хибким або одночасно істинним два суперечних судження.
Із закону виключеного третього випливав така вимога; у процесі міркування не можна вважати одночасно хибними два суперечних судження і визнавати істинним якесь третє судження.
Згідно з законом виключеного третього, із хибності одного суперечного судження неодмінно випливає Істинність другого і тому w може бути істинним якесь трете судження, окрім двох суперечних суджень. Істинним за законом виключеного третього може бути тільки одне з двох суперечних суджень: або А, або не-А, третього не дано (tertium non datur); трете судження об'єктивно не існує, воно виключене (чому цей закон і називається законом виключеного третього). Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків-Київ, 1999, с. 101.
Закон виключеного третього не вказує, яка з двох суперечних думок істинна, це установлюється конкретним дослідженням, він тільки стверджує, що дві суперечні думки не можуть бути одночасно хибними, одна з них має бути обов'язково істинною.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Закон виключеного третього

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок