Головна Головна -> Реферати українською -> Математика -> Значення міжнародних конгресів математиків становлення математик

Значення міжнародних конгресів математиків становлення математик

Назва:
Значення міжнародних конгресів математиків становлення математик
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,19 KB
Завантажень:
47
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Основними заходами міжнародного масштабу, що об’єднують математиків різних країн, були (і тепер є) міжнародні конгреси математиків (МКМ), які проводяться, як правило, раз в чотири роки (крім перерв, викликаних війнами). Перший такий конгрес відбувся більше ста років тому (8-13.08.1897) в Цюріху (Швейцарія) [1]. В 1994 р. в цьому ж місті був проведений ХХІІ МКМ. Значення цих заходів важко переоцінити. Досить сказати, що на ІІ МКМ, що відбувся в Парижі в 1900 р., видатний вчений Д.Гільберт виступив з доповіддю про завдання, які повинні бути поставлені перед математиками ХХ ст. (знамениті 23 проблеми Гільберта). І дійсно, міжнародне співтовариство математиків потратило протягом цього сторіччя великі зусилля в пошуках розв’язків поставлених завдань. Розвиток математики ХХ ст. неможливо уявити собі без аналізу матеріалів МКМ, звіти про роботу яких до 1918 р. вміщувались у "ВОФЭМ".

На І МКМ 8.08.1897 р. прибуло близько 200 вчених-математиків з 16 країн світу, а 9.08 відбулось перше ділове засідання Конгресу, на якому були обрані професори Політехнікуму - президентом Конгресу К.Гейзер, секретарем Ф.Рудіо. Росію представляли 12 математиків, серед них: М.Бугайов, А.В.Васильєв, П.Воронець, Д.Граве, М.Жуковський, І.Пташицький.

В рамках конгресу працювало 5 секцій: арифметики і алгебри під головуванням Г.Мінковського (заслухано 11 доповідей); аналізу і теорії функцій (А.Гурвіц, 8 доповідей); геометрії і теорії функцій (Лакомбе, 6 доповідей, серед яких відзначимо Баралі-Форті ”Постулати Евкліда та Лобачевського”); механіки та математичної фізики (2 доповіді); історії математики і бібліографії математики (3 доповіді). Крім того, на заключному засіданні були додатково зачитані доповіді Ж.Тано "Логіка математики" та Ф.Клейна "Про математичну освіту", в яких вже не вперше було поставлене питання про необхідність широкої реформи математичної освіти [2].

ІІ МКМ проходив 6-12.08.1900 р. в Парижі. На ньому були присутні 229 учасників з 23-х країн. Росію представляли 12 учасників, серед яких: А.В.Васильєв (Казань), С.Р.Дікштпейн (Варшава), Д.Селіванов, Д.М.Синцов (Дніпропетровськ), Г.К.Суслов (Київ) та ін. Почесним президентом Конгресу був обраний Ш.Ерміт, президентом - А.Пуанкаре. На початку була заслухана доповідь М.Кантора "Про історіографію математики". На заключному пленарному засіданні було заслухано 2 доповіді, серед них доповідь А.Пуанкаре "Про роль інтуїції і логіки в математиці" [3].

На конгресі було утворено 6 секцій, серед них – секція викладання математики і методів (президент М.Кантор), на якій було заслухано 6 доповідей: Гальдеано "Критичні зауваження про шкільну математику"; А.Капеллі "Про основні операції арифметики"; М.Оканя "Номографія і її місце у навчанні"; Г.Веронезе "Постулати геометрії; Д.Гільберта "Про майбутні проблеми математики". Ні до доповіді Гільберта, ні після неї математики не виступали з науковими повідомленнями, які б охоплювали проблеми математики в цілому. Таким чином, доповідь Гільберта стала унікальним явищем в історії математики і в математичній літературі. І зараз, через 100 років доповідь зберігає свій інтерес і значення. За своїм характером проблеми Гільберта дуже різнорідні. Іноді це конкретно поставлене запитання, на яке відшукується однозначна відповідь – так чи ні (така, наприклад, геометрична третя проблема або арифметична сьома проблема про трансцендентні числа). Іноді задача ставиться менш окреслено, як, наприклад, в 12-й проблемі, де треба знайти як саме узагальнення теореми Кронекера, так і відповідний клас функцій, які повинні замінити показникову та модулярну. 15-та проблема є узагальненням всієї теорії алгебраїчних многовидів і насправді містить в собі декілька різноманітних, хоч і тісно пов’язаних між собою, задач. Нарешті, 23-тя проблема є, по суті, проблемою подальшого розвитку варіаційного числення. Запропоновані Гільбертом 23 проблеми одна за одною розв’язувались протягом ХХ ст. математиками різних країн [2].

ІІІ МКМ відбувся 8-13.08.1904 р. в Гейдельберзі. Він зібрав уже 336 учасників з 18 країн, в т.ч. 30 – з Росії, серед яких українські математики ГФ.Вороной, Н.Б.Делоне, В.Ф.Каган, Г.К.Суслов. Під час роботи МКМ працювало 6 секцій, серед них історії математики (11 доповідей) та дидактичної математики, на якій були заслухані такі доповіді: Гутумера "Університетська математична освіта"; Фера "Анкета з питання про математичний метод дослідження самими математиками"; Штеккеля "Про необхідність введення курсу елементарної математики в університетську систему освіти учителя математики"; Андраде "Про математичну освіту інженера"; Шотена "Про викладання математики в середніх школах Німеччини"; Сімона "Комплексні числа і сферична геометрія в середній школі"; Тіме "Навчання елементарній математиці"; Мейєра "Про природу математичних доведень" та інші. З перерахованого видно, що секція дидактики математики була представлена найповніше; питання викладання математики назріли в усьому світі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Значення міжнародних конгресів математиків становлення математик

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок