Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> “Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової психічної діяльності”

“Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової психічної діяльності”

Назва:
“Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової психічної діяльності”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,66 KB
Завантажень:
128
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової психічної діяльності”
 
Виникненню фізіології вищої нервової діяльності пере-дували блискучі ідеї, здогадки та експериментальні до-слідження, починаючи від античної епохи аж до XIX ст. Люди не завжди пов'язували психічну активність з діяльністю мозку. Філософів стародавнього світу, які вва-жали природні явища чимось таємничим, цікавило питан-ня: як душа взаємодіє з тілом? Отже, не знаючи, що таке душа, античні мислителі хотіли знати, де вона знаходить-ся в тілі.
«Батько медицини» Гіппократ (460—377 pp. до н. е ) був одним з перших, хто помітив, що поранення голови часто призводять до порушень мислення, пам'яті та по-ведінки людини. Проте лише через 700 років римський Гален (129—201) висловив тверде переконання, що душевна діяльність здійснюється мозком і є його функцією. Він виділив різні види діяльності мозку, вперше висунув положення про природжені та набуті форми поведінки, про дев'ять різних темпераментів лю-дини, зумовлених різним співвідношенням «життєвих со-ків тіла»— крові, лімфи та жовчі.
Особливе значення для фізіології мав принцип реф-лекторної діяльності організму, який ввів Декарт, хоча це положення спиралося на уявлення про чисто механічні процеси. Деякі спостереження вченого свідчать, що він підійшов до чіткого уявлений про умовний рефлекс. Так, у 1630 р. він писав: «...якщо ви п'ять чи шість разів під-ряд поб'єте як слід собаку у той момент, коли починають грати на скрипці, то тварина і надалі стане вити і тікати при перших же звуках музики» [26, с. 128].
Проте Декарт не наважився поширити свою теорію на психічну діяльність людини і тому підпорядкував її пове-дінку безсмертній душі, «вищому розумові», який нібито керує свідомим життям людей. Але поряд з цим містич-ним уявленням Декарт висунув сміливу, глибоку, по суті матеріалістичну думку про те, що мозок у цілому працює за принципом відбиваючої (рефлекторної) діяльності, і через мозок здійснюються відповідні реакції організму на різноманітні впливи факторів і явищ зовнішнього середо-вища.
Ј Велике значення для розуміння психічної діяльності людини як функції її мозку мали погляди О. М. Радищева (1749—1802), висловлені ним у філософському трак-таті «Про людину, її смертність і безсмертя» (1792). Оскільки О. М. Радищев був переконаний у об'єктивному існуванні та можливості пізнання зовнішнього світу, він вважав, що мислення здійснюється не безсмертною ду-шею, а за допомогою матеріального органу, мозку, причо-му мислення залежить від стану мозку: «Думка наша пе-ребування має в голові, і з дослідів знаємо, що розладна-ний мозок породжує розладнаний глузд» [79]. Безпосе-редньою основою мислення він вважав чуттєві сприйнят-тя, які виникають внаслідок взаємодії організму із зов-нішнім світом.
О. М. Радищев твердив, що мислення людини здійсню-ється за допомогою слів, причому немає принципової різ-ниці виголошене слово чи написане, користується лю-дина звуковою мовою чи мовою жестів. Саме завдяки слову людина може мислити абстрактно. Мислення здійс-нюється в головному мозкові за допомогою імпульсів, які надходять від предметів зовнішнього середовища через нерви.
Значну роль у розвитку науки про поведінку відігра-ли роботи американських експериментальних психологів Е. Торндайка (1874 - 1949) і Дж. Уотсона (1878—1958) [100, 140]. На противагу прихильникам інтроспекціонізму, які вважали предметом психології зміст свідомості, Уотсон твердив, що ця наука вивчає поведінку тварин і людини. Його Дослідженнями було започатковано напрям психології, який одержав назву біхевіоризм (від англ, behaviour — поведінка). Він сформулював принцип екс-периментального підходу до аналізу психіки на підставі об'єктивного обліку актів поведінки, їх кількісної реєстрації? На думку Уотсона, не можна вживати терміни «свідомість», «психічний стан», «розум» тощо, слід обме-житися термінами «стимул», «реакція», «утворення на-вички» і т. ін. [140].
З точки зору біхевіоризмів, основною формою діяль-ності мозку є навички, набуті організмом шляхом спроб і помилок у процесі взаємодії з навколишнім середови-щем.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: “Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової психічної діяльності”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок