Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Системні захворювання сполучної тканини. Системний червоний вовчак: сучасні погляди на патогенез, особливості перебігу у дітей. Діагностика, диференційна діагностика. Принципи лікування

Системні захворювання сполучної тканини. Системний червоний вовчак: сучасні погляди на патогенез, особливості перебігу у дітей. Діагностика, диференційна діагностика. Принципи лікування

Назва:
Системні захворювання сполучної тканини. Системний червоний вовчак: сучасні погляди на патогенез, особливості перебігу у дітей. Діагностика, диференційна діагностика. Принципи лікування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
31,72 KB
Завантажень:
315
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
Лекція
Системні захворювання сполучної тканини. Системний червоний вовчак: сучасні погляди на патогенез, особливості перебігу у дітей. Діагностика, диференційна діагностика. Принципи лікування


ПЛАН ЛЕКЦІЇ.
І. Вступ.
1. Класифікація ревматичних захворювань.
Сучасні погляди на патогенетичні механізми розвитку, нові напрямки дослідження запалення при ревматичних захворюваннях.
ІІ. Особливості клініко-параклінічних критеріїв діагностики, перебігу, диференційної діагностики та сучасні підходи до лікування.
Ключові слова: діти, ревматичне запалення, аутоімунні реакції, діагностика, лікування.
Системні захворювання сполучної тканини (СЗСТ) відносяться до ревматичних і об’єднують:
системний червоний вовчак (СЧВ),
дерматоміозит (ДМ),
дифузний фасціїт (ДФ),
системну склеродермію (СС),
змішані захворювання сполучної тканини.
Об’єднання названих нозологічних форм в одну групу пояснюється наступними положеннями:
відсутність моноетіологічного фактору;
спільність патогенезу (імунні, аутоімунні механізми розвитку);
спільність патоморфології (ураження сполучної тканини, фібриноїдний некроз, дезорганізація колагену, васкуліти, лімфоїдні плазмоцитарні інфільтрати).
Спільність клінічних симптомів і синдромів:
тривалий поліциклічний прогресуючий перебіг;
стійка гарячка неправильного типу, зумовлена резорбцією продуктів деструкції сполучної тканини;
клінічні ознаки алергії і параалергії, розвиток або загострення яких наступає під дією різних розрішаючих факторів;
артралгії, артрити;
виражене похудання, порушення трофіки;
системність ураження сполучної тканини.
Лабораторні критерії: диспротеїнемія (різко виражена гіпергамма- глобулінемія). Збільшення плазматичних клітин у кістковому мозку.
Позитивний ефект терапії глюкокортикоїдами, цитостатиками, еферентними методами.
Для ревматичних захворювань характерним є хронічне запалення з відсутністю чітких етіологічних факторів, з порушенням імунних механізмів, які забезпечують елімінацію потенційно патогенних агентів і зменшують вираженість запальних реакцій.
Основу запалення складає каскад біохімічних, імунологічних процесів, регуляція яких здійснюється великою кількістю гуморальних медіаторів. Серед останніх особливе місце займають цитокіни. Оскільки цитокіни приймають участь у регуляції синтезу ДНК і РНК, білку в клітинах, в розвитку запальних реакцій (IL-1, TNF, IFг, хемокіни), синтезу антитіл (IL-4, IL-5, IL-6, IL-9, IL-10, IL-13), алергічних реакціях (IL-3, IL-4, IL-5, IL-9, IL-13), а також в протизапальних процесах (IL-4, IL-10), трансформуючого фактору росту –ТФР-в, то профіль синтезу останніх може визначати особливості перебігу, фазу ревматичних захворювань. Так, при СЧВ з нефротичним синдромом підвищений синтез IL-6 і IFг, при розвитку тромбоцитопенії зростає рівень FNF-б. Виявлено поліморфізм гену IL-10. В той же час профіль синтезу цитокінів при запаленні знаходиться під генетичним і гормональним контролем.
Характер імунної відповіді, який в значній мірі визначає особливості розвитку запалення, залежить від “селекції” або переважної активації окремих субпопуляцій Т-лімфоцитів (зокрема СД4 , Тh-1, Тh-2, Тh-0, Тh-3), які синтезують цитокіни різних типів. Тh-2 забезпечують в першу чергу синтез антитіл і приймають участь в розвитку алергічних реакцій.
Інтегральним компонентом запального процесу є ендотеліальні клітини (ЕК), які виконують різноманітні функції, зокрема в біосинтезі різних цитокінів, регулюють процеси згортання крові, агрегацію тромбоцитів, судинний тонус. ЕК приймають участь у всіх фазах гострого і хронічного запалення: вазодилатація, підвищення порозності судин, прилипання, трансміграція і активація лейкоцитів, ангіогенез і фіброплазія.
Розвиток і прогресування запалення при ревматичних захворюваннях тісно пов’язані з аутоімунними механізмами.
В основі розвитку останніх є зниження толерантності до власних антигенів, що зумовлює розвиток імунної відповіді проти нормальних тканин. Цей процес здійснюється через складну взаємодію генетичних, імунних факторів, різних інфекційних (віруси, бактерії) та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Реферат на тему: Системні захворювання сполучної тканини. Системний червоний вовчак: сучасні погляди на патогенез, особливості перебігу у дітей. Діагностика, диференційна діагностика. Принципи лікування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок