Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Туберкульоз шкіри. лепра.

Туберкульоз шкіри. лепра.

Назва:
Туберкульоз шкіри. лепра.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,73 KB
Завантажень:
103
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Тема: Туберкульоз шкіри. лепра.
І. Актуальність теми. Туберкульоз та лепра як імунно-соціальна проблема.
Туберкульозна природа захворювання доведена Р.Кохом в 18882.
З 1970 р. по 1980 р. захворюваність всіма формами поза легеневого туберкульозу зменшилася на 50% (Петров І.Н., 1984 р.), а в 1984 р. у порівнянні з 1979 р. на 26,8%. Зменшилося число дітей, хворих на туберкульоз шкіри (Литовченко О.В., Шаповал М.І. 1976). Якщо раніше було доказана, що туберкульоз шкіри є як дитяча проблема, то на сьогоднішній час є випадки туберкульозу у дорослих старечому віці.
За останні роки не відмічається тяжко перебігаючих форм, (туберкульозів вовчик і Скрофулодерма Шаповал М.І. 1980 р.)
По даним ВОЗ (1985 р.), на земній кулі 12 млн. Хворих лепрою. Вирішальну роль у розповсюдженні хвороби відіграють соціальні чинники (рівень життя та стан санітарної культури), тому вона найчастіше з трапляється в країнах Індокитаю, Південної Америки, Африки. В Україні зрідка реєструють окремі випадки і всього зареєстровано кілька десятків хворих, які знаходяться під спостереження Одеського лепрозорію.
Імунітет до лепри відносний, у випадку масивного інфікування розвивається лепра, на тлі природного чи набутого імунітету.
Відносний природний імунітет можна посилити введення вакцини БУЖ. Велика кількість мікобактерій при??? клітинний імунітет. Внутрішньошкірна мепромінова проба у 80-98% здорових людей позитивна. Позитивна вона також у хворих на туберкулоїдний тип лепри і негативна у хворих на лепроматозний тип. Лепромінова проба не має діагностичного значення. Вона характеризує стан імунобіолочіної реактивності мікробіологічної відносно збудника і має певне диференційно-діагностичне значення у визначенні типу лепри, а також прогностичне значення.
ІІ. Етіологія та патогенез туберкульозної інфекції. Збудник – туберкульозна паличка Mycobacterium bovis (бичачий тип). Мікобактерії туберкульозу потрапляють у шкіру частіше лімфоченно або перконтінуітатем, рідко – екзогенно.
Провідну роль у розвитку хвороби відіграє стан імунологічної реактивності організму. Туберкульозне запалення розглядається як класичний приклад запалення на імунній основі, при якому спостерігається хвилеподібний перебіг із зміною клітинних і гуморальник імунник механізмів відповідно до фаз затухання і загострення процесу. Підвищена чутливість туберкулінового типу і гранулематозне запалення спостерігається не на всіх клінічних формах туберкульозу шкіри.
Різна і ступінь вираженості туберкульозних проб, значна варіабельність, структури гранульом. Туберкулінові проби часто негативні у уособлених хворих при виразковому туберкульозі і туберкульозі слизових оболонок. Особливістю сучасного перебігу туберкульозу шкіри є зниження чутливості до туберкуліку.
ІІІ. Клінічні форми туберкульозного ураження шкіри
Класифікація
Єдиної загальновизнаної класифікації туберкульозу шкіри нема, завжди присутній елемент умовності.
Наведемо класифікацію В.М. Мордовцева і М.І. Шаповала (1995 р.)
І Туберкульоз шкіри, який розвинувся у раніше не інфікованих осіб:
первинний афект (первинний комплекс);
сліліаринй??? Туберкульоз;
коліквативний туберкульоз (первинна гематогенна скрофулодерма);
первинний афект на місці щеплення БУЖ.
Первинний афект – результат екзогенного інфікування, спочатку туберкулінові проби негативні.
Міліарний і колінівативий туберкульоз шкіри розвивається як результат гематогенної дисемінації мікобактерії.
ІІ Туберкульоз шкіри, який розвинувся у раніше інфікованих хворих.
Переважно локальні форми:
туберкульозний вовчак;
бородавчастий туберкульоз;
скрофулодерма (вторинна, найчастіше по відношенню до туберкульозу лімфатичних вузлів);
виразковий (периорифіціальний) туберкульоз
Переважно дисеміновані форми;
папуло-некротичний туберкульоз;
лишай золотушний;
ущільнена еритема;
дисемінований міліарний вовчак обличчя.
Туберкульозний вовчак частіше розвивається у вторинному періоді туберкульозу, туберкулінові проби позитивні.
Скрофулодерма може розвинутись у первинному і рідше вторинному періоді, туберкулінові проби позитивні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Туберкульоз шкіри. лепра.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок