Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Шлункові кровотечі та пенетрації

Шлункові кровотечі та пенетрації

Назва:
Шлункові кровотечі та пенетрації
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,09 KB
Завантажень:
469
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Шлункові кровотечі та пенетрації


План
1. Визначення. етіологія, клініка, діагностика.
2. Принципи лікування.
3.Догляд за хворими.


Кровотеча — найчастіше і найнебезпечніше ускладнення, причому дуо-денальні виразки дають кровотечі частіше, ніж шлункові (В.Х. Василенко, А.Л. Гребенев, 1980, 1981). У більшості випадків виразкова кровотеча ви-никає на фоні симптомів загострення пептичної виразки, але в деяких пацієнтів є першою ознакою рецидиву захворювання. Прихована кровоте-ча майже завжди супроводить загострення виразкової хвороби, хоч, як правило, залишається непоміченою і не вважається ускладненням. Діаг-ностують переважно лише масивні (профузні) кровотечі з кривавим блю-ванням і меленою (випорожнення нагадують дьоготь), які виникають май-же одночасно. Ці симптоми дають підстави говорити про значну кровотечу з верхніх відділів травного тракту. При кривавому блюванні джерело кро-вотечі частіше розташоване в шлунку і значно рідше — у дванадцятипалій кишці, але вище від дуоденального згину. Блювання при цьому нагадує кавову гущу. Проте кровотеча з дванадцятипалої кишки й навіть із шлун-ка не завжди супроводиться кривавим блюванням, часто виявляється лише мелена, яка вважається характерною ознакою кровотечі із шлунка і два-надцятипалої кишки. Темно-червона кров, яка рівномірно перемішана з випорожненнями, більше характерна для кровотечі з нижніх відділів тов-стої кишки. Близько 90 % кровотеч при виразці дванадцятипалої кишки проявляється лише меленою, тоді як при виразці шлунка досить часто спостерігається криваве блювання.
Клінічна картина визначається темпом та об'ємом кровотечі. При лег-кому ступені крововтрати, коли вона не перевищує 350—400 мл, суб'єктивних відчуттів або зовсім не буває, або вони обмежуються легкою нудотою, яка швидко минає, сухістю в роті, слабкістю, лихоманкою. Хворий у багатьох випадках може навіть не звертати уваги на ці симптоми, якщо не з'являється блювання кров'ю. Найбільш постійні ознаки —позиви на де-фекацію і дьогтеподібні випорожнення. Крововтрату, яка перевищує 10 % об'єму циркулюючої крові, організм переносить переважно легко за раху-нок включення механізмів саморегуляції і компенсації.
При великій втраті крові або повторній кровотечі з'являються симпто-ми гострої постгеморагічної анемії: раптова слабкість, нудота, пітливість, шуму вухах, мерехтіння перед очима, серцебиття, запаморочення, непри-томність. Хворий стає блідим, шкіра вкривається холодним липким по-том, пульс прискорюється, систолічний AT знижується. Голос стає хрип-лий, відзначаються спрага, адинамія, олігурія. Необхідно мати на увазі, до ці суб'єктивні симптоми можуть з'явитися раніше, ніж криваве блю-вання й мелена. Загальний стан хворого залежить не лише від величини крововтрати, а й від її швидкості. Під впливом компенсаторних механізмів переважно протягом кількох годин відновлюється об'єм циркулюючої крові, але розвивається нормохромна анемія, яка є критерієм тяжкості крово-втрати. При одноразовій кровотечі анемія найбільше виражена до кінця доби, а відсутність позитивної динаміки показників еритропоезу впродовж 2—3 наступних діб свідчить про продовження або повторну кровотечу.
На другу добу після кровотечі може розвиватися резорбційна лихоман-ка, яка зменшується після промивання шлунка.
Тепер при підозрі на кровотечу і навіть на її висоті проводять ендоско-пічне дослідження, яке має не тільки діагностичну, а й лікувальну мету — зупинити кровотечу. Досвід свідчить про те, що кваліфікований ендоскопіст, озброєний сучасним ендофіброскопом, у більшості випадків може діагностувати джерело кровотечі з виразок шлунка і дванадцятипалої киш-ки, а також зупинити кровотечу в момент огляду. Під час ендоскопії мож-на провести прицільне зрошення ділянки слизової оболонки, яка кровото-чить, охолодженими гемостатичними рідинами (5 % розчином амінокап-ронової кислоти, рідким тромбіном, 5 % розчином новокаїну з адреналіном), а також обробити кровоточиві ерозії і виразки плівкоутворювальними пре-паратами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Шлункові кровотечі та пенетрації

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок