Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, Гонад і Епіфіза

Патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, Гонад і Епіфіза

Назва:
Патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, Гонад і Епіфіза
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,59 KB
Завантажень:
344
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Лекція
Патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, Гонад і Епіфіза


Гіпоталамус є відділом центральної нервової системи, де відбувається інтегрування нервових і ендокринних механізмів регуляції. Це пов’язано з тим, що нейрони гіпоталамуса, які об’єднані в окремі ядра, є особливими нейронами - нейроендокринними клітинами, здатними синтезувати і звільняти гормони.
Гіпоталамус анатомічно і функціонально зв’язаний з адено- і нейрогіпофізом. Тому виділяють дві функціональні системи: гіпоталамо-аденогіпофізарну і гіпоталамо-нейрогіпофізарну.
Діяльність гіпоталамо-аденогіпофізарної системи пов’язана з утворенням у гіпоталамусі гіпофізотропних гормонів (релізінг-гормонів), які належать до олігопептидів і продукуються ядрами середньої частини гіпоталамуса (головним чином, дорзомедіальним і вентромедіальним).
Релізінг-гормони потрапляють у кровогносне русло портальної системи гіпофіза і регулюють виділення горомонів аденогіпофізом.
У залежності від функціональних ефектів (активація або пригнічення функції аденогіпофизу) їх підрозділяють на дві групи: ліберини і статини.
До ліберинів (активаторів секреторної функції аденогіпофізу) відносяться: тіреоліберин, соматоліберин, кортіколіберин, гонадоліберини (люліберин і фолікулоліберин), пролактоліберин, меланоліберин.
Статинами, які пригнічують функцію аденогіпофіза, є соматостатин, пролактостатин, меланостатин.
У аденогіпофізі розрізняють скупчення ацидофільних, базофільних клітин і хромофобних клітин (клітини, які не фарбуються).
Скупчення ацидофільних клітин:
1) Соматотрофи (40-50%) - продукують соматотропний гормон (СТГ, соматотропін, гормон росту). Володіє: а) ростовою і б) метаболічною активністю.
Ростова активність пов’язана із дією СТГ на рецептори гепатоцитів, клітин ниркового епітелію, інші клітини органів, внаслідок чого вивільнюються тканинні інсуліноподібні фактори росту (ІФР) або соматомедіни: а) ІФР-1 (соматомедін С) і б) ІФР-2 (соматомедін А), які володіють наступними ефектами:
а) збільшують поглинання клітинами сполучної тканини сульфатів і їх включення до складу хондроітинсульфату, що викликає посилений ріст хрящів;
6) збільшують кількість мітозів і стимулюють клітинний поділ;
в) є гуморальними факторами, які приймають участь у розвитку гіпертрофії різних органів.
Метаболічна активність забезпечується цілим рядом відносно швидких метаболічних ефектів, не зв’язаних з утворенням соматомедінів. До них відносяться:
а) стимулюючий вплив на вуглеводний обмін (СТГ стимулює б-клітини острівців підшлункової залози і викликає збільшення продукції глюкагону). При тривалій дії великих доз СТГ розвивається інсулінорезистентність, що приводить, в кінцевому підсумку, до гіперглікемії;
б) активуючий вплив на жировий обмін (СТГ активує ліполіз жирової тканини, збільшує кількість вільних жирних кислот у крові, сприяє розвитку жирової інфільтрації печінки, викликає гіперпродукцію кетонових тіл);
в) вплив на білковий обмін (СТГ володіє анаболічною дією: збільшує транспорт амінокислот у клітини і активує біосинтез білків).
2) Лактотрофи (20%) - продукують пролактин, який стимулює ріст молочних залоз і секрецію молока.
Скупчення базофільних клітин:
3) Тіреотрофи (6%) - продукують тіреотропний гормон (ТТГ), який діє на щитовидну залозу, стимулюючи утворення і вивільнення тіреоїдних гормонів.
4) Гонадотрофи (3-4%) - продукують гнадотропні гормони (ГТГ), серед яких фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), який стимулює ріст фолікулів у яєчниках і утворення естрогенів, і лютеїнізуючий гормон (ЛГ), який стимулює утворення жовтого тіла в яєчниках та синтез прогестінів і андрогенів, а у чоловіків регулює сперматогенез і утворення тестостерону.
5) Кортиколіпотрофи (15-20%) - продукують:
а) -меланоцитостимулюючий гормон (-МСГ), який стимулює утворення пігменту (меланіну) пігментними клітинами базальнго шару епідермісу;
б) адренокортикотропний гормон (АКТГ, кортикотропін), який володіє активуючим впливом на кору наднирників (в основному на пучкову зону), що сприяє синтезу і секреції кортикостероїдних гормонів, головним чином глюкокортикоїдів;
в) -ліпотропін - забезпечує мобілізацію жиру із жирових депо;
г) -ендорфін, -ендорфін, -ендорфін - забезпечують анальгезуючу дію, покращують метаболізм головного мозку;
д) N-кінцевий глікопептид - забезпечує мітогенну дію на клітини клубочкової зони наднирників.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Патологія гіпоталамо-гіпофізарної системи, Гонад і Епіфіза

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок