Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Геморагічний і травматичний шок

Геморагічний і травматичний шок

Назва:
Геморагічний і травматичний шок
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,87 KB
Завантажень:
485
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Геморагічний і травматичний шок.

К л і н і к а. Діагноз шоку встановлюють на підставі клінічної картини. Під час огляду хворого звертає на себе увагу блідість шкіри, холодної і вологої на дотик Поведінка хворого неадекватна Незважаючи на тяжкий стан, він може бути збудженил або надто спокійний. Пульс частий, м'який, АТ. Уточнення діагнозу повинно проводитись паралельно з терапією Боротьба з шоком—екстрене завдання, тому що процес швидко прогресує, а терапевтичні можливості швидко вичерпуються. Зниження систолічного тиску—важлива, але нерідко пізня ознака шоку.

Внаслідок компенсаторних реакцій навіть у разі зменшення ОЦК на 15—25 % і МОС на 50 % AT залишається в межах норми У таких випадках слід орієнтуватись на інші клінічні симптоми: блідість, холодна волога шкіра, тахікардія, олігурія Рівень AT може служити показником лише за умов динамічного спостереження за хворим.

Відзначають еректильну і торпідну фази шоку.

Еректильна фаза шоку характеризується вираженим психомоторним збудженням хворого, що відзначається на тлі централізації кровообігу. Хворі можуть бути неадекватні, вони метушаться, кричать, хаотично рухаються, чинять опір обстеженню і лікуванню ' Налагодити контакт з ними іноді буває надзвичайно важко. AT за цього стану може бути нормальним або близьким до нормальних величин, але тканинний кровообіг вже порушується внаслідок його централізації. Може відзначатись значне порушення дихання, характер якого зумовлює характер травми. Еректильна фаза короткочасна і спостерігається рідко.

У торпідній фазі розрізняють чотири ступені тяжкості. Під час їх діагностики інформативним є шоковий індекс Альдговера відношення частоти пульсу до величини систолічного AT. Під час шоку І ступеня хворий притомний, його шкіра бліда, дихання часте, відзначають помірну тахікардію, AT знижений до 100—90 мм рт. ст. (систолічний AT) Індекс Альдговера становить майже 0,8—1. Приблизна величина крововтрати не перевищує 1 л.

Під час шоку II ступеня хворий загальмований, його шкіра холодна, бліда, волога, дихання поверхневе, прискорене, пульс до 130 за 1 хв, систолічний AT становить 85—70 мм рт. ст., індекс Альдговера—1—2, приблизна величина крововтрати близько 2 л.

Під час шоку III ступеня свідомість пригнічена, зіниці розширені, мляво реагують на світло, пульс до 110 за 1 хв, систолічний AT не перевищує 70 мм рт. ст Індекс Альдговера — 2 і вищий, приблизна крововтрата становить близько 3 л.

Під час шоку IV ступеня (крововтрата понад 3 л) стан термінальний, хворий непритомний, пульс і AT не визначаються, дихання поверхневе, спочатку ритмічне, потім аритмічне, шкірний покрив з сіруватим відтінком, холодний, вкритий потом, зіниці розширені, реакція на світло відсутня.

Схема терапії геморагічного і травматичного шоку

1. Негайна зупинка зовнішньої кровотечі: накладання щільної асептичної пов'язки, туга тампонада, джгут, накладання затискача або лігагури на відкриту судину, що кровоточить, підвищене положення нижніх кінцівок. Під час внутрішньої кровотечі — холод на уражену ділянку.

2. Забезпечення прохідності дихальних шляхів, усунення кисневої недостатності шляхом інгаляції кисню крізь носовий катетер або лицьову маску, а за наявності показань—ДШВЛ або ШВЛ. У разі зупинки кровообігу— зовнішній масаж серця;

3. Пункція або катетеризація вени і струминна інфузія поліглюкіну, реополіглюкіну, желатинолю, альбуміну або протеїну, натрію гідрокарбонату.

4. Для усунення больового синдрому використовують найпростіший і ефективний метод — внутрішньовенне введення анальгетиків. Внутрішньом'язове або підшкірне їх уведення, як і введення інших лікарських препаратів, менш ефективне, тому що під час порушення гемодинаміки вони погано всмоктуються і ефект їхньої дії передбачити неможливо. Використовують ненаркотичні і наркотичні анальгетики (по 1—2 мл 1 % розчину морфіну гідрохлориду або по 1—2 мл 1—2 % розчину промедолу чи по 2—4 мл 50 % розчину анальгіну). Початкова доза наркотичних анальгетиків у ослаблених хворих має бути зменшена на 50 %. Це зумовлено тим, що їх внутрішньовенне введення може зумовити пригнічення дихання, нудоту і блювання. Щоб запобігти виникненню побічних ефектів і посилити вплив анальгетиків, їх доцільно вводити разом з седативними препаратами (5—10 мг сибазону), антигістамінними засобами— 10—20 мг супростину, димедролу, натрію оксибутиратом (20—40 мг/кг).

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Геморагічний і травматичний шок

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок