Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Виразкова хвороба, дуоденіт, ентероколіт і коліт у дітей старшого віку.

Виразкова хвороба, дуоденіт, ентероколіт і коліт у дітей старшого віку.

Назва:
Виразкова хвороба, дуоденіт, ентероколіт і коліт у дітей старшого віку.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,69 KB
Завантажень:
182
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Виразкова хвороба, дуоденіт, ентероколіт і коліт у дітей старшого віку.


Виразкова хвороба серед дітей і підлітків зустрічається рідше, ніж у дорослих, і виявляється в 1—4,1 % випадків захворювань травного каналу. Хворіють найчастіше хлопчики. У більшості дітей захворювання починається у віці 8—11 років.
Розвитку виразкової хвороби часто передують функціональні розлади шлунка, гастродуоденіт, які вважаються передвиразковими станами. В її етіології мають певне значення порушення режиму і характеру харчування ( про це йшлося при описанні хронічного гастриту), лямбліоз, наявність в організмі хронічних вогнищ інфекції та інтоксикації, тривалі негативні емоції, спадково-конституціональний фактор, алергічний компонент.
В анамнезі дітей з виразковою хворобою є вказівки на наявність шлунково-кишкових захворювань у батьків або родичів. Провідна роль у виникненні виразкової хвороби належить пептичному фактору. Гіперсекреція соляної кислоти, порушення секреторної функції шлунка сприяють затриманню кислого вмісту і його несприятливому впливу на слизову оболонку шлунка і дванадцятипалої кишки. Порушуються фізіологічні взаємозв'язки кори великого мозку і підкіркових утворень, через що в шлунку можуть виникати судинні, пептичні і трофічні розлади. Негативні емоції є стресовими факторами, які збільшують виділення адреналіну, глікокортикоїдів. Останні активують діяльність залоз шлунка, збільшують секрецію соляної кислоти і пепсину. При виразковій хворобі знижується концентрація серотоніну, який захищає слизову оболонку від самопереварювання. Надається значення й імуноалергічним механізмам, у 2/3 хворих виявляють антитіла, специфічні до тканин шлунка і дванадцяти? палої кишки. Виразкова хвороба є поліетіологічним захворюванням, що виникає внаслідок тривалого впливу на організм, дитини комплексу несприятливих факторів.
Практичне застосування має класифікація, запропонована Ж. М. Нетахатою (1974). Вона відображує основні характерні взнаки виразкової хвороби. Враховують такі характеристики захворювання, як от:
Локалізація процесу: виразка шлунка (малої кривизни, антрального відділу, кардії·), виразка дванадцятипалої кишки (передньої або задньої стінки).
Рентгенологічні і (або) ендоскопічні дані: ніша, рубцево-виразкова деформація.
Характер шлункової секреції: нормальна, підвищена, знижена.
Фаза процесу: загострення, неповна ремісія.
Тяжкість захворювання: легка, середня, тяжка.
Ускладнення: кровотеча, пенетрація, перфорація, стенозування.
Поєднані розлади інших органів травлення: гепатохолецистит, гастрит, панкреатит, коліт, дуоденіт.
Проблема ранньої діагностики виразкової хвороби пов'язана із своєчасним виявленням станів, які називають передвиразковими (хронічний дуоденіт і антральний гастрит).
Клініка. Характерним симптомом є. біль, який спочатку не пов'язаний з прийманням їжі, нетривалий, без чіткої локалізації. Вираженість і характер больового синдрому визначаються локалізацією процесу (шлунок, дванадцятипала кишка), показниками секреторної функції шлунка, тривалістю захворювання. Надалі біль стає тривалим, стійким, локалізується в надчеревній ділянці або в правому підребер'ї. При виразці шлунка біль посилюється невдовзі після приймання їжі. Для виразкової хвороби дванадцятипалої кишки характерний біль натще (голодний біль), рідше — через 2—3 год після їди. Може спостерігатися і нічний біль, що локалізується навколо пупка. Біль при виразковій хворобі періодичний. Період загострення триває переважно 6—8 тижнів, потім настає ремісія. При виразковій хворобі загострення спостерігається навесні і восени. Одним з її постійних і ранніх проявів е диспепсичний синдром: відрижка, печія, нудота, рідше блювання. Печія буває найчастіше при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, поєднується з відрижкою кислим, блюванням. Якщо виразка локалізується в шлунку, спостерігається пуста відрижка (повітрям). Апетит знижується тільки в період загострення при появі болю. Язик обкладений. Живіт дещо здутий. У період загострення можуть відмічатися напруження м'язів передньої черевної стінки в надчерев'ї, болючість при пальпації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Виразкова хвороба, дуоденіт, ентероколіт і коліт у дітей старшого віку.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок