Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом

Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом

Назва:
Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,07 KB
Завантажень:
98
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом


Імунопатологічний механізм ушкодження нирок при гломерулонефриті (ГН) складається з таких етапів: поява антитіл до гломерулярної базальної мембрани, накопичення імунних комплексів та вазоактивних амінів, декомпенсація функцій нейтрофільних гранулоцитів (НГ) і моноцитів, аутоімунізація. Зазначене дозволяє вважати видалення факторів, що підтримують патологічні механізми хвороби, важливим лікувальним заходом, який впливає на перебіг та прогноз ГН у дітей. Метою дослідження є вивчення стану антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей при гострому ГН та впливу на ці показники ентеросорбенту Ентеросгель як засобу активної детоксикації.
Матеріали та методи
У дослідження увійшло 60 дітей з гострим ГН. Пацієнти були поділені на дві групи:
основна група — 40 хворих, яким на фоні загальноприйнятого лікування призначався Ентеросгель;
контрольна група — 20 хворих, яким проводили тільки загальноприйняту терапію. Вік хворих становив від 5 до 14 років. У всіх дітей досліджувалися показники антитоксичної резистентності методом лейколіколізу у власній модифікації, вмісту аутоагресивних речовин з молекулами “середньої маси” (МСМ), функціональної активності НГ у НСТ-тесті (спонтанному та індукованому), функціональної активності Т- і В-лімфоцитів у реакції бласттрансформації з фітогемаглютиніном (ФГА) і ліпополісахаридом (ЛПС) морфологічним методом, аутологічного розеткоутворення лімфоцитів з власними еритроцитами. Дослідження проводилося двічі: до початку та після закінчення прийому препарату Ентеросгель.
Результати та їх обговорення
За результатами проведеного дослідження було виявлено значне підвищення цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій у дітей основної групи. При цьому основну ушкоджуючу дію мала альбумінова токсиннесуча фракція плазми крові та фракція аутоагресивних речовин МСМ. При вивченні впливу Ентеросгелю на показники цитолітичної активності у дітей основної групи встановлено значне зниження цитолітичної активності альбумінової фракції сироватки крові по відношенню до вихідних показників на 24,69 % (p < 0,05), але більш значимі зміни спостерігалися у фракції МСМ. Застосування Ентеросгелю сприяло зменшенню цитолітичної активності цієї фракції по відношенню до вихідних показників на 51,73 % (p < 0,05). Ці зміни показників цитолітичної активності окремих фракцій сироватки крові у дітей основної групи сприяли зменшенню сумарної цитолітичної активності сироватки крові взагалі порівняно з вихідними показниками в середньому на 34,48 % (p < 0,05). При вивченні цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій у дітей контрольної групи визначена тенденція до зниження цих показників у процесі лікування. Проте ці зміни були менш виразними, ніж у дітей основної групи.
У всіх дітей з ГН відзначено підвищення вмісту МСМ, що склало (0,93 ё 0,07) од. опт. щільності, при цьому показники у здорових осіб склали (0,56 ё 0,06) од. опт. щільності. Спостерігалося значне підвищення вмісту гідрофобної фракції МСМ. Ці показники в 2–3 рази перевищували аналогічні у здорових осіб (p < 0,05). Гідрофобна фракція перебуває у плазмі крові практично цілком у зв’язаному стані у вигляді комплексів з альбумінами і ліпопротеїдами низької щільності. Саме гідрофобні токсини (гідрофобні продукти деградації білка) мають найбільш значні токсичні властивості, оскільки швидко зв’язуються з мембранами клітин крові і внутрішньоклітинних білків, змінюючи їхню структуру, підвищуючи проникність мембран та зменшуючи їх ферментну активність. Це зумовлює порушення природної резистентності та декомпенсацію функціональних можливостей фагоцитуючих клітин у дітей з гострим ГН. При цьому у дітей основної групи спостерігалася тенденція до зниження вмісту МСМ в процесі лікування в середньому на 12,75 %, однак ці показники перевищували аналогічні у здорових осіб протягом всього дослідження.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок