Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода

Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода

Назва:
Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,91 KB
Завантажень:
550
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Реферат на тему:
Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода


Антенатальний період є важливим для фізіологічного розвитку плода, перебігу пологів та стану новонародженого.
Своєчасна пренатальна діагностика та лікування порушень стану плода є головним фактором профілактики ускладнень неонатального періоду.
В період вагітності та пологів плід, плацента і навколоплодові води складають єдину функціональну систему – фетоплацентарний комплекс (ФПК). Стан ФПК в значному ступені відображає перебіг вагітності, свідчить про відхилення від фізіологічного розвитку плода, і дає можливість прогнозувати завершення пологів для новонародженого.
Антенатальна діагностика патології плода з наступною корекцією його стану є вагомим компонентом акушерської допомоги і формує направлення перинатальної медицини.
Медико-генетичне консультування - це процес, у результаті якого хворі або їх родичі із ризиком спадкового захворювання отримують дані про наслідки цього захворювання, ймовірність його виникнення і успадкування, а також про засоби його попередження і лікування.
МГК сьогодні вирішує такі завдання:
Консультування сімей з підозрою на уроджену та генетичну патологію і встановлення діагнозу.
Встановлення прогнозу потомства.
Диспансерне спостереження за хворими на спадкову патологію та контроль їх лікування у профільних установах.
Організація та ведення реєстрів сімей з уродженою і спадковою патологією.
Контроль за проведенням масових скринінгових програм (УЗД, фенілкетонурія, гіпотиреоз та ін.).
Контроль за проведенням генетичного моніторингу уродженої та спадкової патології.
Аналізи випадків перинатальної та дитячої смертності.
Проведення другого етапу пренатальної діагностики (після масового скринінгу).
Проведення селективного скринінгу на спадкову патологію.
Пропаганда медико-генетичних знань серед медичних працівників і населення.
Аномалії хромосомного набору людини, які призводять до захворювань або дефектів розвитку, можуть бути пов’язані як з порушенням кількості хромосом, так із зміною їх структури. Числові зміни (геномні мутації) можуть бути двох типів:
- у вигляді поліплоїдії – збільшення повного генома хромосомного набору, що відповідає гаплоїдному числу хромосом (n = 23);
- у вигляді анеуплоїдій – зменшення або збільшення числа хромосом у наборі, що не відповідає гаплоїдному.
Структурні зміни можуть торкатися всієї хромосоми, або супроводжуватися змінами кількості генетичного матеріалу у ядрі чи його переміщенням.
Числові порушення каріотипу виникають частіше ніж структурні і є результатом порушення мейозу. Якщо під час мейозу гомологічні (однакові) хромосоми з будь-якої причини не можуть розійтись, то одна з дочірніх клітин отримає надлишкову хромосому, а в другій вона буде відсутня. Виникнуть гамети з 22 та 24 хромосомами, замість 23.
У більшості випадків нерозходження хромосом відбувається у людей з нормальним каріотипом. У цьому випадку йдеться про первинне нерозходження. Воно може відбуватися під дією зовнішніх чинників (мутагенів) та в результаті спонтанних мутацій.
У тому випадку, коли у деяких осіб з аномальним каріотипом (хвороба Дауна, трисомія Y, X) зберігається гаметогенез, каріотип вже з початку має числові аномалії хромосом і у мейозі утворюються гамети з 23 та 24 хромосомами. Таке нерозходження називається вторинним.
Нерозходження хромосом у мітозі може виникнути під час перших ділень зиготи, яка має нормальний каріотип. У цьому разі із бластомерів з аномальним числом хромосом виникають клони із зміненим каріотипом, а з бластомерів з нормальним каріотипом – нормальний клон. Такий стан називається мозаіцизмом.
Мозаіцизм проявляється у результаті мейотичного нерозходження (як у першій, так і у другій фазі), або анафазного відставання. При цьому утворюються принаймні дві полігенні лінії із різними каріотипами. Наприклад: 46ХХ/45ХО.
Наявність мозаізцизму по одній з хромосом призводить до появи деяких ознак того чи іншого синдрому (Дауна, Шерешевського-Тернера, тощо).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: Методи діагностики стану внутрішньоутробного плода. Плацентарна недостатність. Гіпоксія плода (дистрес плода). Ретардація, гіпотрофія плода

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок