Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> АРАХНОЇДИТ

АРАХНОЇДИТ

Назва:
АРАХНОЇДИТ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,80 KB
Завантажень:
184
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
АРАХНОЇДИТ

Арахноїдит — серозне запалення м'якої і павутинної мозкових оболонок. Залежно від характеру патологічного процесу розрізняють кістозний, злипливий та мішаний арахноїдит. Причиною арахноїдиту можуть бути різні запальні процеси (менінгіт, енцефаліт, грип, туберкульоз) і травматичні ушкодження мозку. Залежно від локалізації розрізняють арахноїдит оптикохіазмальний, мосто-мозочкового трикутника та інші. Основним симптомом арахноїдиту є головний біль, який у поєднанні з блюванням і застійними дисками зорових нервів свідчить про внутрішньочерепну гіпертензію (гіпертензійний синдром). До вогнищевих проявів арахноїдиту належать симптоми подразнення (джексонівська епілепсія та ін.). При локалізації процесу в ділянці основи мозку страждають черепні нерви. У спинномозковій рідині виявляють запальні зміни. Лікування у першу чергу повинно бути спрямоване на усунення причини захворювання. А в іншому воно складається із застосування тих самих засобів, що і при серозному менінгіті. Ефективним є введення у підпавутинний простір повітря після попередньої аспірації такої самої кількості спинномозкової рідини. Рекомендується застосування рентгенотерапії. У разі неефективності консервативного лікування і наростання ознак внутрішньочерепної гіпертензії удаються до хірургічного лікування, яке полягає у видаленні або випорожненні кіст і роз'єднанні спайок.

Кліщовий (весняно-літній) енцефаліт є первинним, вірусним, належить до природновогнищевих захворювань. Він поширений у деяких областях України, у. європейській частині Росії, на Уралі, Далекому Сході, в Сибіру. Збудник кліщового енцефаліту належить до арбовірусів, які передаються членистоногими комахами (іксодовими кліщами). Переносниками збудника є самки кліща. Вірус паразитує у всіх органах кліща, але найбільше його у слинних залозах, тому при укусі кліща він потрапляє в шкіру людини. Крім укусів кліща захворювання може виникнути при вживанні у їжу сирого козячого молока.

Захворювання має сезонний характер (квітень — липень). Розвиток його можливий у будь-якому віці, інкубаційний період триває 1—3 тижні. Початок захворювання гострий, без провісників. З'являються загальне нездужання, озноб, температура тіла підвищується до 39—40 °С. Характерні) сильний головний біль, блювання, біль у всьому тілі, ригідність м'язів потилиці та інші менінгеальні симптоми; можуть виникати епілептичні припадки. Свідомість хворих порушена, вони оглушені або збуджені. У зв'язку з переважним ураженням клітин передніх рогів шийного відділу спинного мозку розвиваються в'ялі паралічі м'язів шиї і плечового пояса. Голова у таких хворих звисає, падає на груди. Руки неможливо підняти вгору, відвести в боки, зігнути або розігнути у ліктьових суглобах. Меншою мірою страждають дистальні відділи рук. При ураженні пірамідних шляхів можуть виникати центральні парези ніг. Внаслідок порушення функції бульбарних нервів можлива наявність дисфонії, дизартрії, дисфагії. У спинномозковій рідині виявляють невеликий плеоцитоз за рахунок лімфоцитів (20—40 • 106 в 1 л). Температура тіла починає знижуватися через тиждень і на другому тижні від початку захворювання стає нормальною. Потім поступово минають менінгеальні симптоми і відновлюються рухи. Одужання може бути повним або частковим (із залишковими руховими дефектами). Іноді захворювання має хронічний, повільно прогресуючий перебіг. У цьому випадку у хворих з'являються симптоми кожевниковської епілепсії (постійні клонічні судороги в обмеженій групі м'язів, які припиняються лише уві сні і чергуються із загальними епілептичними припадками). Діагностика кліщового енцефаліту ґрунтується на клінічній картині захворювання, епідеміологічній обстановці і наявності в анамнезі даних про укус кліща. Лікування хворих на енцефаліт проводять сироваткою реконвалесцентів (осіб, які перенесли кліщовий енцефаліт), рибонуклеазою, гамма-глобуліном, кортикостероїдами. Для профілактики пневмонії призначають антибіотики. Патогенетична і симптоматична терапія така сама, як і при інших нейроінфекціях.

Профілактика кліщового енцефаліту полягає у систематичному знищуванні кліщів, проведенні заходів для захисту від укусів і запобіжних щеплень особам, які наражаються на небезпеку бути укушеними кліщами. Вакцинацію проводять у січні — березні, триразове, згідно з доданою до вакцини інструкцією. Ревакцинацію роблять через рік, одноразово. В ендемічних за кліщовим енцефалітом вогнищах не слід споживати в їжу сире козяче молоко.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: АРАХНОЇДИТ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок