Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Ботулізм

Ботулізм

Назва:
Ботулізм
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,21 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Діагноз. Опорними симптомами клінічної діагностики ботулізму є гострий початок хвороби з нормальною або субфебрильною температурою, диспепсичні прояви (нудота, біль у надчеревній ділянці, короткочасне блювання, сухість у роті, метеоризм, запор), до яких швидко приєднуються офтальмолегічні та бульбарні порушення—двоїння в очах, «сітка», «туман» перед очима, мідріаз, страбізм, розлади ковтання, мови, дихання, прогресуюча м'язова (рухова) слабість. Слід враховувати дані епідеміологічного анамнезу, вживання хворим консервованих продуктів, ковбаси, копченої риби, особливо домашнього виготовлення.

Специфічна діагностика ґрунтується на ідентифікації ботулінічного токсину або збудника ботулізму в матеріалі, отриманому від хворого (кров, блювотні маси, промивні води шлунка, залишки їжі), а також у продуктах, які могли спричинити хворобу.

Щоб виявити ботулінічний токсин у крові, використовують реакцію нейтралізації на білих мишах. Для дослідження беруть з вени кров у кількості 5—10 мл (до введення хворому лікувальної сироватки). Піддослідним мишам внутрішньоочеревинно вводять 0,5 мл цитратної крові (сироватки) хворого, а тваринам контрольної групи разом з цим полівалентну протиботулінічну сироватку. Якщо піддослідні тварини загинули, а тварини з контрольної групи вижили (нейтралізація токсину), діагноз ботулізму можна вважати підтвердженим У подальшому проводять аналогічне дослідження, використовуючи моновалентні антитоксичні сироватки А, В і Е для з'ясування типу збудника хвороби. Аналогічним способом виявляють токсин у фільтратах підозрілих продуктів, промивних водах, блювотних масах, сечі, випорожненнях.

Бактеріологічне дослідження проводять шляхом посіву досліджуваного матеріалу на бульйон Хотінгера чи середовище Кітта — Тароці та ін. Культивування збудника супроводжується газоутворенням. Ідентифікацію збудника здійснюють методом бактеріоскопії, його токсину — за допомогою реакції нейтралізації на білих мишах.

Диференціальний діагноз проводиться з харчовими токсикоінфекціями, вірусним енцефалітом, бульбарною формою поліомієліту, дифтерійним поліневритом, отруєннями неїстівними грибами, метиловим спиртом, беладонною та ін

Для харчових токсикоінфекцій характерні гарячка, блювання, біль у животі, пронос, іноді з домішками слизу в калі, але, на відміну від ботулізму, не спостерігаються офтальмоплегічні та бульбарні розлади.

У разі стовбурового енцефаліту, а також при бульбарній формі поліомієліту можуть бути парез м'якого піднебіння, дисфагія, охриплість голосу, невиразність мови, ураження черепних та інших. нервів Однак при ботулізмі часто розвивається офтальмоплегія, ураження черепних та інших нервів, як правило, симетричні, не має патологічних рефлексів, змін очного дна, не спостерігаються розлади свідомості, зміни в цереброспінальній рідині. На початку хвороби немає гарячки, необхідних даних епідеміологічного анамнезу.

У хворих на дифтерійний поліневрит можливі порушення акомодації, акту ковтання, парез дихальних м'язів, часто з набряком підшкірної шийної клітковини, які, як правило, поєднуються з міокардитом.

Отруєння метиловим спиртом супроводжуються ознаками офтальмоплегії, нудотою, блюванням, але спостерігається також сп'яніння, порушення статики, пітливість, тонічні судороги, ураження зорового нерва, чого не спостерігається при ботулізмі.

При отруєнні беладонною звертають на себе увагу нудота, блювання, мідріаз, сухість слизових оболонок, але, на відміну від ботулізму, не характерні збудження і розлади свідомості (галюцинації, марення), немає птозу.

Лікування. Всі хворі на ботулізм підлягають обов'язковій госпіталізації в інфекційний стаціонар; при розладах дихання—у відділення реанімації. Першочерговим лікувальним заходом е виключно зондове (!) промивання шлунка 5 % розчином натрію гідрокарбонату. Промивання потрібно проводити великою кількістю розчину (8—10 л) до чистих промивних вод. Після промивання доцільно ввести в шлунок сорбенти (активоване вугілля, аеросил), а також зробити високу очисну сифонну клізму. Введення сольових проносних засобів недоцільне у зв'язку з частковим чи повним парезом кишок Промивання шлунка і кишок є обов'язковою процедурою незалежно від терміну хвороби.

З метою нейтралізації циркулюючого в кровоносному руслі токсичне використовують протиботулінічну антитоксичну сироватку. Ефемивність серотерапії є вищою у ранньому періоді хвороби, оскільки вільно циркулюючий в крові токсин швидко зв'язується тканинами організму. Якщо тип збудника невідомий, вводять суміш антитоксичних сироваток різних типів. Одна лікувальна доза містить по 10000 АО сироваток типів А і Е та 5000 АО сироватки типу В У всіх випадках сироватки вводять за методом Безредки: 0,1 мл розведеної 1 : 100 сироватки внутрішньошкірно, через 20— ЗО хв (якщо немає реакції на введення) —0,1 мл нерозведеної сироватки підшкірне та ще через 20—30 хв (при відсутності реакції на введення) — всю лікувальну дозу, яку вводять підігрітою до 37 °С тільки внутрішньом'язово

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Ботулізм

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок