Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Актуальні проблеми діагностики, диференційної діагностики захворювань гепато-біліарної системи у дітей. сучасні підходи до лікування. (гепатити і цирози)

Актуальні проблеми діагностики, диференційної діагностики захворювань гепато-біліарної системи у дітей. сучасні підходи до лікування. (гепатити і цирози)

Назва:
Актуальні проблеми діагностики, диференційної діагностики захворювань гепато-біліарної системи у дітей. сучасні підходи до лікування. (гепатити і цирози)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,82 KB
Завантажень:
55
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Лекція
Актуальні проблеми діагностики, диференційної діагностики захворювань гепато-біліарної системи у дітей. сучасні підходи до лікування. (гепатити і цирози)


МЕТА: удосконалити знання лікарів-педіатрів про сучасні погляди на етіопатогенез, класифікацію, методи діагностики, семіотику захворювань гепато-біліарної системи у дітей та стандарти лікувальних схем при даній патології.
Ключові слова: діти, хронічний гепатит, цироз печінки, інтерферонотерапія, гепатопатії, гепатопротектори.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ.
Анатомо-фізіологічні особливості гепато-біліарної системи у дітей.
Особливості патології печінки і жовчевивідних шляхів у дітей.
Види хронічної патології печінки.
Хронічні запальні захворювання печінки. Етіопатогенез, класифікація.
Клінічна симптоматика та сучасні принципи діагностики хронічних гепатитів.
Сучасні схеми лікування хронічних гепатитів.
Причини та етіологічна класифікація цирозу печінки.
Клінічна картина, методи діагностики цирозу печінки, основні принципи лікування.
Печінка – один з найбільш крупних органів людського тіла, який відіграє важливу роль у травленні та обміні речовин. Відносні розміри печінки значно коливаються в залежності від віку: печінка новонароджених займає 1/2 -1/3 черевної порожнини, складаючи в середньому 1/18 маси тіла (у дорослих – 1/3 м.т.). Уже в трирічної дитини печінка має такі ж співвідношення з органами черевної порожнини, як і у дорослих, хоча край більше виступає з-під реберної дуги у зв’язку з короткою грудною кліткою дитини.
Печінка новонародженого є одним з найбільших органів і становить 4,38% його маси тіла. Вона займає майже половину об’єму черевної поржнини. У дітей до 6 міс. життя печінка виступає з-під краю реберної дуги на рівні l. medio-clavicularis на 2-3 см, у дітей віком 6 міс.-2 роки – на 1,5 см, 3-7 років – 0,5-1 см. У дітей, старших 7 річного віку, печінка, як правило, не виступає з-під краю реберної дуги.
Структура печінки у дітей не має закінченої будови, вона функціонально незріла, що зумовлює досить часте її ураження патологічним процесом при інтоксикації та інфекції. В першу чергу це пов’язане з тим, що детоксикаційна функція печінки недостатньо зріла.
В основу сучасного анатомо-функціонального поділу покладено положення про сегментарну будову печінки. Сегментарний поділ проводиться по портальним і кавальним системам. Основну роль в зміні портальної гемодинаміки відіграє капілярна система органів черевної порожнини, яка є могутнім фізіологічним краном. Значні коливання гідромеханічного опору відбуваються внаслідок зміни просвіту судин під впливом нейрогуморальної регуляції.
Початковою ланкою жовчевидільної системи є міжклітинні жовчні канальці (капіляри). Вони зливаються між собою, утворюючі більш крупні перилобулярні жовчеві ходи (термінальні фістули, холангіоми), які впадають в міждолькові жовчні протоки (дукти, холанги). На нижній поверхні печінки в області поперечної борозди лівої і правої жовчні протоки з’єднуються, утворюючи загальний печінковий протік. Останній, зливаючись з протоком жовчного міхура, впадає в загальний жовчний протік довжиною 8-12 см. Загальний жовчний протік відкривається в просвіт дванадцятипалої кишки в області великого дуоденального сосочка.
Печінка являє собою центральний орган хімічного гомеостазу, де створюється єдиний обмінний і енергетичний пул для метаболізму білків, жирів і вуглеводів. Окрім цього, до основних функцій печінки відносяться обмін ферментів, вітамінів, водний і мінеральний обмін, пігментний обмін, секреція жовчі, детоксикаційна функція. Всі обмінні процеси енергоємкі. Основним джерелом енергії є процеси аеробного окислення циклу Кребса.
Патологія печінки і жовчевивідних шляхів у дитячому віці досить поширена. Вона характеризується:
постійним і тривалим перебігом і продовжується у дорослих;
є провідною серед уражень інших органів травного тракту;
синдромною спрямованістю уражень гепатобіліарної системи;
чим довше хворіє дитина, тим частіше і глибше ушкоджуються суміжні органи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Актуальні проблеми діагностики, диференційної діагностики захворювань гепато-біліарної системи у дітей. сучасні підходи до лікування. (гепатити і цирози)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок