Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Виразкова хвороба

Виразкова хвороба

Назва:
Виразкова хвороба
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,84 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Виразкова хвороба — хронічне рецидивуюче захворювання, яке характеризується розвитком виразкового дефекту в шлунку або дванадцятипалій кишці. Поширеність цієї хвороби становить близько 1 %.

Класифікація Фази: загострення, неповної клінічної ремісії, клінічної ремісії. Локалізація: шлунок; дванадцятипала кишка — цибулина, постбульбарний відділ; подвійна локалізація. Форма: неускладнена; ускладнена — кровотеча, пенетрація, перфорація, стеноз воротаря шлунка, перивісцерит. Функціональна характеристика: кислотність шлункового вмісту і моторика — підвищені, знижені, нормальні. Супутні захворювання: панкреатит, гепатит, ентероколіт (коліт), езофагіт, холецистохолангіт.

Клініка. Провідним у клінічній картині захворювання звичайно є больовий синдром. Для пілородуоденальної локалізації виразки характерний біль натще ("голодний"), нічний, пізній (через 1,5—2 год після іди). Для виразкової хвороби шлунка — ранній, що виникає або посилюється незабаром після іди. Біль інтенсивний, стійкий та тривалий. Особливість больового синдрому при виразковій хворобі — його періодичність. Триває він, як правило, не більш ніж 6—8 тиж і змінюється ремісією, причому в разі подальших загострень характер больового синдрому зберігається. При пілородуоденальній виразці біль локалізується дещо нижче й праворуч від пупка, при виразковій хворобі шлунка — вище за пупок, на середній лінії живота.

Причиною болю при виразковій хворобі є порушення моторної функції шлунка й дванадцятипалої кишки. Внаслідок підвищення тонусу блукаючого нерва відзначаються розлади нервової регуляції рухової функції цих органів, що призводить до підвищення тонусу їхніх гладком'язових волокон, спастичних скорочень воротаря шлунка та цибулини дванадцятипалої кишки, підвищення внутрішньошлункового тиску.

Відіграють певну роль і тривала дія на слизову оболонку факторів агресії, запальні зміни навколо виразки. Біль при виразковій хворобі, зумовлений безпосередньо виразковим дефектом, виникає лише в разі проникнення дефекту в глибокі шари стінки органа, внаслідок чого починають реагувати симпатичні волокна.

Із диспепсичних явищ найбільш характерна печія — відчуття жару в надчеревній ділянці та за грудниною. У ряді випадків печія передує появі больового синдрому, але здебільшого супроводжує "голодний" біль або відзначається після прийому гострої або грубої їжі. Механізм виникнення печії пов'язаний із регургітацією шлункового вмісту в стравохід у зв'язку з недостатністю кардії та підвищенням внутрішньошлункового тиску. Особливо часто вона трапляється при пілоробульбарній виразці.

Відрижка з'являється у більшості хворих після щи, іноді під час фізичного навантаження. Виникнення й під час прийому їжі або після того пояснюється підвищенням внутрішньошлункового тиску, спазмом воротаря шлунка на висоті травлення і є захисним механізмом, оскільки при відригуванні тиск у шлунку знижується до рівня тиску в стравоході. При пілоробульбарній виразці частіше буває кисла відрижка, при виразці шлунка — відрижка повітрям або їжею. При вираженому дуоденогастральному рефлюксі жовчі може виникати відрижка гіркотою.

Нудота рідко трапляється при виразковій хворобі як самостійний симптом, вона здебільшого передує блюванню. Стійка нудота є ознакою подразнення блукаючого нерва, а також зумовлюється подразненням шлунка внаслідок затримки евакуації вмісту або в разі викиду жовчі з дванадцятипалої кишки. Блювання при виразковій хворобі, якщо немає ускладнень, виникає відносно рідко, воно несе полегшення хворому і зумовлене підвищенням тонусу блукаючого нерва, що призводить до виражених секреторних і моторних порушень з боку шлунка й дванадцятипалої кишки У хворих на пілородуоденальну виразку відзначається пізнє блювання, котре виникає через 2—2,5 год після іди, а у тих, хто страждає на виразку кардіального або субкардіального відділів шлунка, — через. 10—15 хв. При неускладненій формі виразкової хвороби звичайно спостерігається блювання кислим шлунковим вмістом із домішками щойно спожитої їжі Зміна характеру блювання (блювання їжею, спожитою перед тим), є ознакою розвинутого стенозу воротаря.

Апетит під час неускладненої виразкової хвороби звичайно не знижується;

у багатьох хворих з дуоденальною локалізацією виразки визначається його підвищення. У значної частини дітей спостерігається запор, пов'язаний з дискінезією кишок внаслідок підвищення тонусу блукаючого нерва, щадним харчовим раціоном, обмеженням рухової активності, слабкістю м'язів черевного пресу або аномаліями розвитку кишок. Запор звичайно посилюється при загостренні захворювання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Виразкова хвороба

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок