Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Відмороження

Відмороження

Назва:
Відмороження
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,17 KB
Завантажень:
322
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Відмороження

Відмороженням називаються ушкоджених, тканин, що виникають в результаті дії низької температури.

Відмороження звичайно трапляється взимку під впливом тривалої дії холодного повітря. Однак за несприятливих. зовнішніх умов (підвищена вологість, сильний вітер) у ослаблених хворих, при авітамінозі, виснаженні, анемії і захворюваннях судин відмороження Можуть статися при температурі повітря +5.+8 0С. Відмороження найчастіше спостерігаються у воєнний час; в мирних умовах вони трапляються рідко. Відморожують звичайно стопи, кисті і лице.

Виділяють чотири ступені відмороження. І ступінь характеризується оборотними розладами кровообігу шкіри. Після короткочасного спазму виникає парез судин, розвивається ексудація і набряк шкіри. Шкіра бліда з темно-червоними або темно-синіми плямами. Потерпілі спочатку скаржаться на біль, потім на

оніміння в ділянці відмороження. Вказані зміни є оборотними.

Видужування настає через кілька днів. Іноді в ділянці відмороження спостерігаються незначне лущенні внаслідок відшарування епідермісу і підвищена чутливість до холоду.

При II ступені відмічаються некротичні зміни поверхневих шарів шкіри до мальпігієвогошару. внаслідок чого утворюються пухирі, наповнені прозорою рідиною з гемологічним відтінком. Пухирі розміщуються внутрішньошкірно і вкриті тонким шаром епідермісу шкіра навкруг синюшна з темно-червоними і фіолетовими плямами Чутливість шкіри порушується протягом кількох днів. Якщо немає ускладнень, видужання настає через ІО-12днів.

При III ступіні характеризується змертвінням шкіри І глибше розміщених м'яких тканин. Загоєння відбувається повільно, після відшарування некротичних тканин, з утворенням грануляцій і рубців.

При IV ступені настає значний некроз м'яких тканин і кісток. Після появи демаркаційної лінії виразніше визначаються межі некрозу. Відбувається поступова муміфікація змертвілих-тканин з наступним відшаруванням.

У перебігу відморожень розрізняють до реактивний і реактивний періоди. Дореактивний період характеризується похолодінням, зблідненням шкіри і втратою чутливості в ділянці відмороження. Суб'єктивні відчуття невиразні — поколювання і легкий біль.

Реактивний період починається після зогрівання тканин, зміни залежать від ступеня відмороження.

При відмороженні розвивається спочатку спазм судин, потім їх розширення з наступним набряком тканин. У зв'язку з порушенням кровообігу виникає тромбоз судин, який сприяє прогресуванню некротичних змін тканин. Цим пояснюється трудність визначення ступеня відмороження. Нерідко відмороження III ступеня спочатку діагностуються як більш легкі ступені відмороження.

Профілактика відморожень полягає в змазуванні обличчя під час сильних морозів вазеліном або жиром і в користуванні просторим сухим взуттям.

Перша допомога. Потерпілих переносять у тепле приміщення, дають гарячий чай, каву, алкоголь, вводять серцеві засоби. В разі потреби роблять ШВЛ. Обидві кінцівки (відморожену і здорову) поступово зогрівають протягом 40—60 хв у ванні з повільним підвищенням температури води від 20 до 40 °С. Одночасно роблять масаж відморожених ділянок від периферії до центра. Після потепління й почервоніння кінцівок уражені ділянки шкіри змазують етиловим спиртом або йодонатом і накладають асептичну пов'язку.

Якщо неможливо зробити теплі ванни, слід розтирати відморожені ділянки спиртом або горілкою з наступним масажем з горілкою до відновлення кровообігу. Розтирання і масаж слід робити чистими руками, краще в стерильних гумових рукавичках. Не можна уражені ділянки розтирати жиром, вазеліном і, особливо, снігом. Сніг звичайно містить бруд і дрібні крижинки, тому при розтиранні ним травмується та інфікується шкіра. Після розтирання на уражену ділянку накладають асептичну пов’язку і покривають її шаром вати.

Лікування відморожень спрямоване на якнайшвидшу ліквідацію судинних розладів, запобігання інфікуванню та обмеження змертвіння тканин.

При відмороженнях І ступеня після обробки відмороженої поверхні спиртом накладають асептичну пов'язку. . Потім призначають електросвітлові ванни, УВЧ, ультрафіолетове опромінення (еритемні дози).

При відмороженнях II ступеня шкіру обробляють етиловим спиртом, видаляють пухирі і накладають асептичну пов'язку на 6—10 днів. Рекомендуються фізіотерапія, лікувальна фізкультура — активні рухи в суглобах для запобігання контрактурам. Призначають антибіотики (бензилпеніцилін, стрептоміцин та ін.) для профілактики інфекції.

При відмороженнях III ступеня видаляють пухирі і на 5—6-й день розсікають некротичні тканини (некротомія). Ця операція сприяє більш швидкій муміфікації

і відшаруванню некротичних тканин. Загоєння відбувається вторинним натягом. Вдаються до відкритого (під каркасом) або закритого методу лікування ран. При значних гранулюючих ранах роблять пересаджування шкіри.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Відмороження

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок