Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Властивості та якість гіпсу

Властивості та якість гіпсу

Назва:
Властивості та якість гіпсу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
320,92 KB
Завантажень:
284
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Властивості та якість гіпсу

Гіпс — це прожарений при температурі 140 °С сульфат кальцію Після прожарювання він легко розтирається в дрібний білий порошок, який в суміші з водою являє собою кашкоподібну масу, що має властивість швидко тверднути Гіпс на повітрі поглинає вологу, в зв'язку з чим його якість різко погіршується Щоб уникнути цього, його зберігають в герметичне закритих оцинкованих ящиках у сухому місці

Для перевірки якості гіпсу існує декілька проб:

1) гіпсовий порошок стискають у кулаці, при добрій якості після розтискання кулака він розсипається, при поганій — залишається у вигляді грудки,

2) рівні порції гіпсу і води змішують на тарілці; отримана маса повинна застигнути через 5-6 хв і при натискуванні пальцями не розчавлюється і на п поверхні не виступає волога,

3) гіпс і воду змішують у співвідношенні 1 1 і виготовляють кульку, яка через 7-Ю хв твердне При опусканні п з висоти їм вона не повинна розбитися.

Якість гіпсу можна покращити. Якщо гіпсовий порошок містить грудочки, його необхідно просіяти через сито або рідку марлю. Гіпс, що відсирів, прожарюють при температурі 140 °С .Для сповільнення застигання гіпсу його розводять холодною водою або додають до нього крохмальний клейстер. Для прискорення застигання його замішують на теплій воді (30-35 °С)

Види гіпсових пов'язок та методика їх приготування

Є такі різновиди гіпсових пов'язок:

1) циркулярна (глуха),

2) розрізна (знімна),

3) вікончаста,

4) мостоподібна,

5) шинна,

6) лонгетна,

7) лонгетноциркулярна,

8) торако-брахіальна (на верхню кінцівку і грудну клітку),

9) кок-ситна (на нижню кінцівку, таз і живіт із захватом грудної клітки),

10) гонітна (те саме, що і кокситна, тільки верхня межа досягає пупка),

11) корсети;

12) ліжечка

Гіпсові пов'язки готують із гіпсових бинтів. Для гіпсових бинтів використовують тільки гігроскопічну марлю. На стіл, оббитий оцинкованим залізом або вкритий клейонкою, кладуть бинт, посипають гіпсом і останній енергійно втирають у бинт. Загіпсований бинт не туго складають або згортають. Перед накладанням такий гіпсовий бинт змочують у теплій воді. Можна наперед готувати гіпсові лонгети заданої довжини і товщини (5-8 шарів). Є гіпсові бинти і фабричного виробництва

Правила накладання гіпсових пов'язок

Існує декілька правил накладання гіпсових пов'язок: кінцівці або відповідній ділянці тіла надають середньофізіологічного або функціонально вигідного положення. Окрім пошкодженої ділянки тіла, іммобілізації підлягають два сусідніх суглоби. Якщо гіпсова пов'язка накладається з підкладкою, то для цієї мети краще використовувати негігроскопічну вату, яку накладають на кісткові виступи. Пов'язка не повинна стискати тканини, але і не повинна бути занадто вільною. Після накладання пов'язки необхідно перевірити, чи не стискає вона магістральні судини (синюшність, набряк, похолодання, відчуття повзання мурашок, оніміння, набряк нижче розташованих сегментів, наявність пульсації).

Для накладання гіпсових пов'язок є спеціальні пристосування та інструменти: екстензійний стіл, підставка під таз, апарат для накладання корсетів. Знімають гіпсові пов'язки за допомогою пилок для гіпсу, ножиць, скальпелів, кусачок Штиля, електричних пилок.

Накладання циркулярної пов'язки Після підготовки гіпсових бинтів, один із них опускають у таз з водою. Після того, як гіпсовий бинт просякнув водою (припинення виділення бульбашок газу), його злегка відтискають. Для цього щільно захоплюють кінці бинта, щоб з них не витікала гіпсова кашка, і стискають бинт руками. При тугому і неправильному відтисканні з бинта витікає частина гіпсу. При бинтуванні після закріплювального ходу тури накладають, закриваючи попередній тур наполовину або на 2/3. Бинтування проводять від периферії до центру. Пов'язку накладають рівномірно, без перегинів, надрізаючи бинт в міру необхідності. Для того, щоб пов'язка застигла рівномірно (від чого залежить її міцність), бинт необхідно накладати рівномірно і швидко. До закінчення накладання першого бинта другий повинен бути промочений водою і т. д. Під час накладання циркулярної пов'язки її ретельно моделюють до анатомічних утворень даної ділянки тіла.

На верхню кінцівку і гомілку накладають 5-6 шарів бинта, на стегно і тулуб - 7-8. Для того, щоб кінці гіпсового бинта не кришились, у кінці гіпсування їх підрізають, укріплюючи смужками марлі і ретельно моделюють.

Розрізну (знімну) пов'язку застосовують у тих випадках, коли необхідно проводити перев'язки, масаж і інші медичні заходи. Для цього накладають циркулярну глуху пов'язку, а потім розрізають її до висихання з двох протилежних боків. Для укріплення пов'язки в подальшому стулки стягують бинтом.

Вікончаста пов'язка. В ділянці рани після накладання пов'язки вирізають вікно При цьому виді пов'язки зберігається міцність гіпсової пов'язки і в міру необхідності можна проводити перев'язки та слідкувати за станом рани

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Властивості та якість гіпсу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок