Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ВОДОЛІКУВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ

ВОДОЛІКУВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ

Назва:
ВОДОЛІКУВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,03 KB
Завантажень:
148
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ВОДОЛІКУВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ

Водолікувальні процедури можуть бути місцевими і загальними. До загальних належать душ, обливання, обтирання, ванни; до місцевих — ручна, ножна, сидяча ванни, зрошення, а також грілка, компрес тощо.

Компрес — спеціальна пов'язка, змочена різними розчинами. Він може бути холодним, гарячим, зігріваючим і медикаментозним.

Методика накладання компреса. Змочену у воді або в медикаментозному розчині марлеву серветку добре відтискають і накладають на місце впливу, зверху кладуть клейонку або пергаментний папір, потім вату і фіксують бинтом. Холодні компреси не фіксують, тому що їх часто (через 5—10 хв) міняють. Зігріваючий компрес залишають на 6—8 год і навіть на 1 добу.

Показання до застосування компресів. Місцеві запальні процеси, наслідки травматичних ушкоджень.

Обливання належать до найпростіших водолікувальних процедур. Вони можуть бути загальними і частковими.

Під час виконання загальних обливань роздягненого пацієнта садять на низький ослінчик, який міститься у ванні. Медична сестра, котра стоїть позаду пацієнта, виливає на нього 2—3 відер води. Звичайно температура води в 1-му відрі складає +33...+30° С, у наступних— на 1—2° С нижча.

Струмінь води повільно спрямовують таким чином, щоб вода стікала по спині та грудях. Відро слід тримати якомога ближче до тіла. Процедуру виконують щоденно, поступово знижуючи температуру води до +20° С. Після обливання пацієнта легко розтирають сухим рушником до порожевіння шкіри. Ослабленим хворим рекомендують відпочинок лежачи, міцнішим — прогулянку. Процедура викликає збудження. Звичайно її застосовують з метою загартовування, як засіб, що передує перехід до активніших водолікувальних процедур. Обливанням закінчують водолікувальні та інші процедури (теплі та гарячі ванни). Часткові обливання проводять із гумового шланга або лійки (без сітки), переважно вранці. Звичайно проводять обливання ніг та спини.

Хворий сідає на табурет, схиливши голову вперед, струмінь води із шланга спрямовують уздовж хребта, починаючи з верхніх грудних хребців. У домашніх умовах хворий сідає на край ванни таким чином, щоб під час обливання спини вода стікала у ванну. Цій процедурі притаманна тонізуюча дія.

Обтирання. Під час загального обтирання впливові підлягає все тіло пацієнта.

Пацієнт стає на дерев'яну решітку. Простирадло змочують у воді температури +28° С (під час наступних процедур її поступово знижують до +20° С). Викрутивши простирадло, ним швидко обвивають пацієнта, який стоїть з піднятими вгору руками. Той, хто проводить процедуру, лівою рукою фіксує вільний край простирадла під правою пахвовою ділянкою пацієнта, а правою рукою обводить простирадло навколо тіла, починаючи з лівої ділянки. Пацієнт опускає руки, простирадло накладають на спину через праве і ліве плече та закріплюють на ".шиї. Через простирадло, яке щільно прилягає до тіла, роблять швидке і енергійне його розтирання. Розтирання проводять одночасно на передній і задній поверхнях. Через 1—3 хв мокре простирадло знімають і міняють на сухе, яким швидко і енергійно витирають тіло пацієнта.

Після процедури, тепло загорнувши пацієнта, йому пропонують лягти на кушетку і відпочити протягом 20—30хв.

Після того як унаслідок розтирання настає приємне тепло, для посилення дії процедури, не знімаючи простирадла, пацієнта обливають холоднішою водою, а потім ще раз його розтирають. Обливання можна повторювати 2—3 рази.

Фізіологічна дія обтирання зумовлена температурою та механічним подразненням. Обтирання застосовують у хворих із функціональними захворюваннями центральної нервової системи та для загартовування організму.

Часткове обтирання застосовують у слабких хворих і тих, які мерзнуть. Роздягненого пацієнта накривають простирадлом і ковдрою, а рушником, змоченим водою температури +30...+32° С, енергійно розтирають поступово звільнювані від ковдри частини тіла. Наприклад, розтирають одну ногу до появи реакції, а потім розтирають сухим рушником і закутують. Те саме роблять і з другою ногою, грудьми, спиною та руками. Обтирання починають водою вказаної вище температури, щоденно знижуючи її на 1° С, і доводять до +25...+20о С. Одночасно збільшують інтенсивність розтирання. Звичайно обтирання проводять зранку в ліжку, коли тіло пацієнта ще зігріте.

Для посилення подразнювальної дії води до неї додають горілку, одеколон, сіль.

Іноді пацієнт спочатку погано переносить дотик холодного мокрого простирадла. У такому разі процедуру проводять, якщо температура води є контрастною: спочатку розтирають рушником, змоченим гарячою водою температури +40...+45° С, потім змоченим холодною водою і нарешті сухим рушником.

Укутування. Укутування бувають вологими і сухими, загальними і частковими. їх проводять в окремому, ізольованому від шуму приміщенні водолікувального відділення, а також у домашніх умовах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ВОДОЛІКУВАЛЬНІ ПРОЦЕДУРИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок