Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА

ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА

Назва:
ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,50 KB
Завантажень:
2356
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.9


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА

Гіпертонічна хвороба — невроз вищих кіркових і гіпоталамічних центрів, що регулюють AT.

Етіологія. Підвищення AT виникає під впливом низки факторів, насамперед нервового. Надмірні психоемоційні стреси призводять до підвищення втрати енергії, дезорганізації обмінних процесів і дисфункції важливих відділів мозку, передусім лімбікоретикулярного апарату. Останній підтримує тонус кори головного мозку, що зумовлює підвищену збудливість гіпоталамуса, особливо центрів симпатичної частини вегетативної нервової системи. Отже, стресові ситуації (сімейні конфлікти, розумове та фізичне перевантаження тощо) спричиняють застійне збудження нервових центрів, що стимулює порушення стану рівноваги між організмом і навколишнім середовищем.

На розвиток гіпертонічної хвороби впливають алкогольна інтоксикація, куріння, спадкові фактори.

За наявності ішемії нирок виникає тривала гіпертонія. У разі порушення кровообігу в нирках утворюється судинозвужувальна рідина—ренін, що перетворює ангіотензиноген в ангіотензин, який звужує судини і активізує глюкокортикоїдну функцію надниркових залоз. Ренін також стимулює виділення гормону кори надниркових залоз альдостерону, який затримує в організмі натрій. Останній підвищує AT і виводить калій.

Розвитку гіпертонічної хвороби сприяє надмірне вживання солі. Внаслідок затримки в організмі натрію виникає набряк судинної стінки, підвищуються її тонус та серцевий викид крові.

Генетична схильність до розвитку гіпертонічної хвороби зумовлена спадковим однотипним обміном речовин, що призводить до аналогічних порушень у синтезі речовин, які регулюють AT.

Внаслідок нервового перенапруження і впливу подразників на різні відділи нервової системи (кору, підкірковий шар, ретикулярну субстанцію і вегетативні центри) виникає симпатико-адреналова вазопресорна реакція.

Під час ішемії нирки юкстагломерулярний апарат посилює продукцію реніну, який, діючи на ангіотензиноген (білок типу α12-глобуліну), перетворює його в ангіотензин, що виявляє виражений пресорний вплив. У патогенетичний ланцюг включається вторинна гуморальна ланка, що сприяє розвиткові гіпертонії.

У більш пізніх стадіях підвищується секреція альдостерону,

який посилює затримку іонів натрію у стінці артеріол. Це зумовлює їх набряк і звуження. За таких же умов відбувається вторинне білкове просочування стінок артеріол і подальший розвиток їх гіалінозу і склерозу, що посилює ниркову ішемію.

У патогенезі гіпертонічної хвороби великого значення надають порушенню функцій гіпоталамічної ділянки, гіпофіза, надниркових залоз, а також щитоподібної і статевих залоз.

Клінічна картина. Підвищення AT є найбільш ранньою і постійною ознакою розвитку гіпертонічної хвороби. На початку захворювання відзначається його тимчасове підвищення, а надалі гіпертензія стає стабільнішою. Підвищується як систолічний, так і діастолічний AT.

Клінічна картина гіпертонічної хвороби протікає в 3 стадії. І стадія характеризується підвищенням AT (протягом кількох днів, тижнів) з подальшим зниженням до нормального рівня. Іноді у цій стадії у хворих відзначається головний біль і запаморочення, поганий сон, серцебиття. Аускультативно вислуховують незначний акцент II тону над аортою. На ЕКГ змін немає. На початку захворювання відсутні зміни функцій нирок, спостерігають лише деяке зменшення ниркового кровообігу. З боку очного дна відзначають тільки судинні зміни: звуження і звивистість артерій сітківки.

Під час рентгенологічного дослідження судин у І стадії гіпертонічної хвороби з боку серця і великих судин чітких змін не виявляють.

II стадія гіпертонічної хвороби характеризується постійним більше або менше вираженим нестійким підвищенням AT. У хворих відзначаються головний біль, запаморочення, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима, серцебиття, швидка втомлюваність, фізична слабкість, розлад сну. Під час перкусії спостерігають збільшення лівого шлуночка, що зумовлено його гіпертрофією. Верхівковий поштовх зміщується вліво і вниз. Під час аускультації відзначають високий акцентований II тон над аортою. Поява ритму галопу може свідчити про наявність у хворих тяжкого дистрофічного ураження міокарда. Іноді над верхівкою прослуховують систолічний шум, що вказує на відносну недостатність мітрального клапана. На ЕКГ часто відзначають відхилення елекіричної осі серця вліво, іноді зміни сегмента 5—Т і зубця Т. З боку ЦНС — динамічні порушення мозкового кровообігу. Під час дослідження сечі періодично виявляють альбумінурію, мікрогематурію без порушень концентраційної властивості нирок.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок