Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ

ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ

Назва:
ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
60,58 KB
Завантажень:
352
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 
ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ

На догоспітальному етапі за наявності гострої недостатності дихання необхідно вжити таких заходів:

1. Звільнити дихальні шляхи від слизу, харкотиння шляхом відсмоктування за допомогою катетера, гумової груші або пальця, обгорнутого марлею, ватою.

2. Зняти з дитини тісний одяг.

3. Надати дитині підвищеного положення.

4. Забезпечити надходження свіжого повітря, кисню через маску або носовий катетер.

5. Ввести кардіотонічні засоби: ізоланід, лантозид, настойку строфанту всередину; у разі пригнічення дихання — сульфокам-фокаїн, етимізол, кофеїн внутрішньом'язово.

6. Призначити седативні засоби: всередину натрію бромід, седуксен, якщо різко виражена задишка, неспокій, — внутрішньо-м'язово піпольфен, седуксен, можна літичну суміш (1 мл 2,5% розчину аміназину + 1 мл 2,5% розчину піпольфену + 8 мл 0,5% розчину новокаїну, вводити з розрахунку за аміназином 1—2 мг/кг маси тіла); вітаміни (аскорбінова та нікотинова кислоти, тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін) всередину або внутрішньом'язово.

7. Поставити гірчичники.

8. Обов'язкова госпіталізація.

СТЕНОЗУЮЧИЙ ЛАРИНГОТРАХЕЇТ

Лікування залежить від ступеня стенозу. У разі І ступеня стенозу потрібні.

1) інгаляція зволоженого кисню, що проходить через апарат Боброва з настоєм трав (ромашка, шавлія, безсмертник, евкаліпт). Апарат знаходиться на водяній бані з температурою води 80— 90 °С Парові інгаляції здійснюються під тентом з целофану, в кисневій палатці;

2) відволікальна терапія — гірчичники на груди та шию кожні 2—4 год., ножні гірчичні ванни (38—39 °С) протягом 5—10 хв. вживання достатньої кількості рідини;

3) глюкокортикоїди (преднізолон, дексазон, гідрокортизон внутріш-ньом'язово та в інгаляціях) протягом 4—5 днів;

4) у зв'язку з активізацією патогенної флори — антибіотики широкого спектра дії;

5) інгаляція протинабрякової суміші: 1 мл 5% розчину ефедрин, гідрохлориду, 1 мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду, 0,3 м 0,1% розчину атропіну сульфату, 1 мл 1% розчину димедролу, 1 мл 2,5% розчину піпольфену, 25 мг гідрокортизону, 2 мг хімотрипсину в 1 мл розчину, ізотонічного розчину натрію хлориду до 15 мл. На інгаляцію беруть 2 мл суміші, призначають 4—8 разів на добу,

6) антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен, супрастин) внутрішньом'язово або внутрішньовенно;

7) у разі збудження — седуксен, натрію оксибутират всередину або внутрішньовенно;

8) УВЧ на ділянку трахеї.

У разі II ступеня стенозу потрібні:

1) подавання зволоженого кисню;

2) пряма ларингоскопія та туалет слизових оболонок із змащуванням їх 1% розчином новокаїну;

3) внутрішньовенне введення 10% розчину глюкози, реополіглюкіну під контролем сольового складу та активної реакції внутрішнього середовища. Обмеження кількості рідини до 40 50 мл/кг маси тіла на добу;

4) форсування діурезу шляхом внутрішньовенного введення 15% розчину манітолу (1,5—2 г/кг маси тіла), 1% розчину лазиксу (1—2 мг/кг маси тіла), 2,4% розчину еуфіліну (5 мг/кг маси тіла);

5) внутрішньовенне комбіноване введення глюкокортикоїдів перше введення струминно 1/2 добової дози, потім краплинно, НЕ враховуючи біоритму;

6) антибіотики широкого спектра дії;

7) антигістамінні препарати внутрішньовенно (димедрол +піпольфен + супрастин) по 2—3 мг/кг маси тіла на добу;

8) відволікальна терапія, як і в разі І ступеня стенозу.

9) седативні препарати — внутрішньовенне введення седуксену, натрію оксибутирату (100 мг/кг маси тіла), дроперидолу (0.1 мл/кг маси тіла);

10) дегідратація — протягом перших 3 діб дефіцит маси тіла повинен становити 5%, надалі — нульовий водний баланс;

11) боротьба з гіпертермією — внутрішньом'язове введення 50% розчину анальгіну (0,1 мл на 1 рік життя) + 1% розчину амідопірину (0,5 мл/кг маси тіла);

12) внутрішньовенне введення 10% розчину кальцію хлориду (протинабряковий, протизапальний ефект) — 0,2 мл/кг маси тіла;

13) мікроінтубація — замість інтубаційної трубки у трахею вводять цупкий поліетиленовий катетер для вливання розчинів та відсмоктування слизу Дитина повинна перебувати у стані глибокого медикаментозного сну. Слизову оболонку зрошують місцево анестезуючими речовинами, катетер змащують гормональною маззю.

У разі ІІІ ступеня стенозу всі заходи аналогічні тим, що застосовуються в разі II ступеня. Дози антигістамінних та гормональних препаратів збільшують. Обов'язковою є піднаркозна пряма ларингоскопія з туалетом дихальних шляхів. Інтубація термопластичною трубкою.

Стеноз IV ступеня є абсолютним показанням до трахеотомії. Ураховуючи вірусний характер захворювання, на всіх стадіях показано введення протигрипозного гамма-глобуліну, дезокси- та рибонуклеази, інтерферону.

АСТМАТИЧНИЙ СТАН

На дог ос літальному етапі потрібно:

1. Заспокоїти дитину, не допускати створення обстановки нервозності та метушливості.

2. Забезпечити вільний доступ свіжого повітря.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17 



Реферат на тему: ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ ДИХАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок