Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> гострий та хронічний панкреатит 2

гострий та хронічний панкреатит 2

Назва:
гострий та хронічний панкреатит 2
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,27 KB
Завантажень:
263
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Етіологія та патогенез. Панкреатит — поліетіологічне захворювання, що спричинюється нерідко спільною дією хвороботворних агентів — метаболічних, токсичних, механічних, алергічних, судинних, нервово-трофічних .

Форми панкреатиту:

1. Гострий панкреатит — інтерстиціальний (набряк підшлункової залози, набряк з початковою вогнищевою деструкцією), геморагічний, панкреонекроз, гнійний гострий панкреатит.

2. Хронічний панкреатит — рецидивуючий (з періодичними загостреннями, безперервнорецидивуючий), з постійним больовим синдромом, латентний.

Функціональний стан підшлункової залози:

1. зовнішньо-секреторна функція без проявів секреторної недостатності, з явищами екзокринної панкреатичної недостатності;

2. внутрішньосекреторна функція — без порушень внутрішньої секреції, з гіпо- або гіперфункцією інсулярного апарату.

Фаза захворювання: для гострого панкреатиту — нападовий період (гострі явища, зворотний розвиток), відновний період; для хронічного панкреатиту — фази загострення, стихання загострення, ремісії.

Перебіг захворювання: легкий, середньоважкий, важкий.

Ускладнення з боку підшлункової залози — кіста, абсцес, кальцифікація, цукровий діабет, з боку інших органів — шлунково-кишкова кровотеча, енцефалопатія, токсичний гепатит, синдром підпечінкової жовтяниці, дуоденальний стеноз, дисметаболічна нефропатія та ін

Клітка гострого інтерстиціального панкреатиту характеризується абдомінальним больовим синдромом з переважною локалізацією болю над пупком і в лівому підребер'ї, що супроводжується нудотою, блюванням, ознаками ферментного ендотоксикозу, котрий і зумовлює розвиток "плюривісцерального" синдромокомплексу захворювання. Отже, у хворих на гострий панкреатит разом із локальною симптоматикою (болючість у зонах Дежардена, Шоффара, позитивні симптоми Керте, Кача, Воскресенського, Мейо—Робсона), яку виявляють на фоні загальної інтоксикації організму (сухі губи, тіні під очима, блідість шкірних покривів, часто із зеленуватим відтінком, циркуляторні розлади, що супроводжуються у важких випадках шкірними геморагіями), спостерігаються клінічні прояви уражень інших, часто кількох органів. Так, відзначаються церебральні розлади — головний біль, неспокійний сон, агресивність, негативізм, схильність до афективних реакцій; симптоми ураження печінки, жовчного міхура й жовчних проток токсичного й холестатичного генезу; ознаки токсико-дисметаболічної кардіопатії та порушень периферичної циркуляції; як наслідок подразнення серозних, слизових, синовіальних оболонок активними панкреатичними ферментами — фолікульоз кон'юнктиви, фарингіт, артралгія, вульвовагініт, функціональний бронхоспазм та ін.

Під час лабораторного дослідження в перші 1—3 доби хвороби в крові й сечі виявляють підвищений вміст амілази (більш ніж у 5—8 разів), на 7-му—10-ту добу зростає активність ліпази (у 2—3 рази), а також протеолітичних ферментів. У периферичній крові нерідко виявляють лімфоцитоз, симптоматичну тромбоцитопенію, можливий помірний лейкоцитоз, еозинофілія.

Лікування. Захворювання лікують з врахуванням його характеру, тривалості й фази. Основними принципами лікування гострого панкреатиту та загострення хронічного є:

1) створення умов для функціонального спокою підшлункової залози, печінки, шлунка й дванадцятипалої кишки — епіцентру гормональної регуляції панкреатичної секреції;

2) відновлення порушеної нервово-гуморальної регуляції трофіки та метаболізму ураженої тканини підшлункової залози й організму в цілому;

3) ліквідація та профілактика порушень водно-електролітного балансу, судинних розладів, інтоксикацій;

4) пригнічення патологічної активності панкреатичних ферментів;

5) нормалізація моторики органів черевної порожнини;

6) запобігання можливому інфікуванню;

7) призначення за показаннями симптоматичних засобів.

Функціональний спокій підшлункової залози забезпечують постільний режим, усунення негативних емоцій, харчове розвантаження. Проводять

Харчове розвантаженім передбачає голодування протягом 1—2 діб, що проводиться на фоні інфузійної регідратаційно-дезінтоксикаційної терапії та парентерального харчування. На 7-му—10-ту добу призначають дієту №5П (перетерта їжа). Фруктові та овочеві соки додають у вигляді сироовочевих паст на 12—14-ту добу. Потім у раціон уводять свіжі овочі, фрукти й натуральні соки дробовими порціями після прийому їжі. Через 1—1,5 міс дитину переводять на більш широку дієту (неперетерта їжа).

Фармакологічну блокаду блукаючого нерва здійснюють парентеральним уведенням атропіну сульфату, папаверину гідрохлориду, димедролу в поєднанні з іонофорезом 1 % розчину бензогексонію на надчеревну ділянку. Цей комплекс забезпечує максимальне гальмування панкреатичної секреції, нейроплегуючу, спазмолітичну, антигістамінну дію, зумовлюючи стимуляцію адаптаційно-трофічних реакцій в ураженій підшлунковій залозі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: гострий та хронічний панкреатит 2

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок