Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Медицина в Україні в 18 – 20 столітті

Медицина в Україні в 18 – 20 столітті

Назва:
Медицина в Україні в 18 – 20 столітті
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,57 KB
Завантажень:
289
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
РЕФЕРАТ
на тему:
“Медицина в Україні в 18 – 20 столітті”


План
1. Внесок українських медиків у світову медицину.
2. Розвиток хірургії у 18 – 20 столітті в Україні.
3. Розвиток клінічної медицини в 18 – 20 століттях в Україні.
4. Розвиток інших напрямків медицини в 18 – 20 століттях в Україні.
Використана література.


Українські медики внесли вагомий вклад у скарбницю світової медицини.
Нестор Максимович-Амбодик (1744—1812), родом з Полтавщини, по закінченні Київської академії і Петербурзької госпітальної школи, дістав докторський диплом у Страсбургу. Протягом 24 років він уперше викладав російською мовою акушерство в медичних школах Петербурга, написав перший класичний підручник з акушерства, який мав, за тогочасним звичаєм, довгий заголовок: “Искусство повивання или наука о бабичьем деле, в коем кратко, но ясно толкуется, детородные женские части строение имеют, каким образом надлежит пособлять беременным при родах, роженицам после родов и новорожденным им младенцам во время младолетства; на 6 частей разделенная и многими рисунками снабженная”. Він першій увів демонстрацію оперативного акушерства на фантомі, виготовленому за його малюнками, запровадив у нас в практику акушерські кліщі.
Нестор Максимович був високоосвіченою людиною. Він написав ще “Врачебное веществословие или описание целительных растений...” з прегарними власними малюнками, “Анатомо-физиологический учебник”, в якому подав багато нових термінів, підручник з ботаніки, ботанічний словник.
Сміливо для тих часів звучав епіграф Н.Максимовича до його підручника акушерства, як критика політики “всемогутньої самодержиці” Катерини ІІ, яка заселяла кращі землі Подніпров’я і Поволжя німецькими колоністами: “Здравый рассудок повелевает больше о размножении народа прилежным соблюдением новорожденных детей, чем население необработанной земли неизвестными пришельцами”.
Данило Самойлович (1746–1811), закінчивши Київську академію й Петербурзьку госпітальну школу, служив спочатку полковим лікарем. У 1780 році дістав докторський диплом у Лейдені. Після цього він майже весь час працював на Україні, ведучи боротьбу з чумними епідеміями, які вибухали в різних місцевостях нашого краю. Самойлович був близькою людиною до всемогутнього в ті часи на Україні князя Потьомкіна, що давало йому можливість широко і з великим успіхом здійснювати противочумні заходи, йому належить багато праць російською і французькою мовами, присвячених, головним чином, вивченню чуми.
Самойлович у своїх працях переконливо довів, що чума не переноситься “міазмами”, що є наслідком життя різних органічних речовин, як це було визнано тогочасною наукою, а передається при безпосередньому контакті з хворим. Самойлович запропонував для медичних працівників запобіжне щеплення проти чуми подібно до дезінфекції варіоляції. Він розробив нові методи ізоляції і дезінфекції при чумних епідеміях, які не вимагали спалювання будинків і речей захворілих, від чого в ті часи тяжко матеріально терпіло населення уражених місцевостей. Своїми працями вія багато сприяв проведенню санітарних заходів у російській армії.
Самойлович робив наполегливі спроби за допомогою патологоанатомічних розтинів і мікроскопічних досліджень знайти збудника чуми. Зрозуміло, що ці спроби через недосконалість тогочасної мікроскопічної техніки не могли увінчатися успіхом. Данила Самойловича було обрано членом 12 іноземних академій. Не був він лише членом Петербурзької академії.
Оскільки Данило Самойлович не працював у вищих медичних школах, цього видатного вченого скоро було забуте і майже не згадувалося в працях з історії медицини. Навіть дата його смерті точно не відома. За одними авторами, він помер у Москві в 1805 році, за іншими, більш вірогідними, він помер на своєму посту – в боротьбі з чумою в м. Таганрозі в 1811 році.
Одночасно з Д. Самойловичем велику роботу по оздоровленню армії, по організації здорового побуту солдатів у мирний і воєнний час проводив штаб-лікар Юхим Білопольський.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Медицина в Україні в 18 – 20 столітті

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок