Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Знеболення, принципи, види, загальне знеболення

Знеболення, принципи, види, загальне знеболення

Назва:
Знеболення, принципи, види, загальне знеболення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,04 KB
Завантажень:
513
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Лекція
Знеболення, принципи, види, загальне знеболення


План
Історія знеболення.
Види знеболення.
Загальне знеболення в поліклінічних умовах.
Ускладнення при загальній анастезії.
Потенційований наркоз.
Нейролептанальгезія.


На перших етапах хірургії, операції супроводжувались сильними (нестерпними) болями. Для позбавлення хворого від страждань почали застосовувати різні методи: викликали втрату свідомості, застосовували механічне здавлення нервових стовбурів, викликали місцеве охолодження снігом або льодом, кровопускання, введенням хворим велеких доз наркотичних речовин, притисканням кровоносних судин на шиї та інш.
В стародавньому Єгипті, Китаї, Греції, Римі застосовували корінь мандрагори, дурман, індійську коноплю, екстракти беладонни, алкоголь та інш. Ці речовини вживали всередину у вигляді настоїв, відварів, втирали в шкіру, а також вводили за допомогою клізм і так званих наркозних губок.
Під час операції на кінцівках застосовували здавлення нервових стовбурів джгутом. Цим методом широко користувався відомий французький хірург Амбруаз Паре (XVI століття). Авіцена з метою знеболення застосував холод. При ампутації кінцівок холод використовували хірурги наполеоновської армії: Ларрей, Моршо, Бопре та інш.(1807-1812 рр.).
Всі перечислені методи не дають достатній знеболювальний ефект і деколи були небезпечними для життя хворого. З відкриттям наркотичних властивостей ряду хімічних речовин в середині XIX століття почався науковий розвиток знеболення.
В 1844р. Уельс знайшов наркотичні властивості закису азоту - веселячого газу і почав застосовувати його при короткочасних операціях. В 1846р. Мортон, по запропонованому методу хіміка Джексона використав для загального знеболення ефір.
Уоррен вперше в 1846р. здійснив операцію видалення пухлини шиї під ефірним наркозом.
Відкриття ефірного наркозу було великою подією в хірургії.
В Росії знеболення ефіром вперше застосував М.І.Пирогов в грудні 1846р. під час ампутації молочної залози з приводу раку. М.І.Пирогов поглиблено вивчав питання ефірного наркозу і вперше використав його в військових умовах під час Кавказької війни при облозі Салти (близько 700 випадків наркозу).
Велику роль при впровадженні ефірного наркозу в Росії, відіграли такі вчені як Ф.І.Іноземцев (вперше застосував ефірний наркоз в Москві в 1847р.), А.М.Філомафітський, В.А. Караваєв та інш.
В 1847 р. в якості наркотичного середника був запроваджений хлороформ, вперше впроваджений англійським хірургом і акушером Дж.Сімпсоном.
Досвід застосування інгаляційного наркозу показав, що цей вид наркозу має ряд недоліків (відчуття задухи, збудження та інш.), що заставило дослідників шукати нові шляхи введення наркотиків.
Ще в 1848 р. М.І.Пирогов почав вводити ефір внутрівенно, спочатку в експерименті, а потім в клініці, але метод не одержав розповсюдження, так як викликав багато ускладнень і був механічно складний.
В 1902 р. фармаколог Н.П.Кравков запропонував для внутрівенного наркозу гедонал, а в 1909 р. гедоналовий наркоз вперше був застосований в клініці С.П. Федоровим. В літературі внутрівенний гедональний наркоз відомий під назвою "руський наркоз". Але всі ці види загального знеболення залишались небезпечними для хворих.
Недоліки загального знеболення спонукають знаходити методи місцевого знеболення, які передбачали б виключення тільки больової чутливості в операційній ділянці.
В 1879 р. російський вчений В.К. Анреп відкрив анестезуючі властивості кокаїну, і після цього кокаїн почали застосовувати в клініці (І.П. Кацауров, В.К. Анреп, А.І. Лукашевич, М. Оберест, Г. Браун та інш.).
Після введення в хірургічну практику малотоксичного новокаїну (Ейнхорн А., 1905) місцева анастезія швидко одержала широке розповсюдження. Великі заслуги в розробці і застосуванні місцевої анастезії належали А.В. Вишневському і його школі.
Після відкриття місцевоанестезуючих середників були розроблені методи спинномозкової (Бир А., 1898; Зельдович Я.Б., 1899; Томашевський О.Н., 1906; Юдін С.С., 1925) і перидуральної анастезії.
Великим досягненням в проблемі знеболення є введення в хірургічну практику курареподібних препаратів, які володіють здатністю викликати розслаблення (релаксацію) скелетних м`язів та позволяють проводити наркоз при мінімальній затраті наркотичної речовини.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Знеболення, принципи, види, загальне знеболення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок