Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Українська медицина, фармація та охорона здоров’я в ХХ сторічі

Українська медицина, фармація та охорона здоров’я в ХХ сторічі

Назва:
Українська медицина, фармація та охорона здоров’я в ХХ сторічі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,65 KB
Завантажень:
294
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему
Українська медицина, фармація та охорона здоров’я в ХХ сторічі


Українські вчені-медики та організатори охорони здоров’я внесли достойний вклад в скарбницю медицини ХХ сторіччя.
Видатний український анатом, представник харківської школи анатомів Володимир Воробйов (1876-1937) ввів макро- та мікроскопічний підхід в анатомії. Він описав іннервацію шлунка (1913) та поверхневе (Воробйовське) нервове сплетіння серця. В 1934 р. Воробйов опублікував капітальну працю українською мовою “Анатомія людини” (т. 1), а вже після його смерті вийшов п’ятитомний “Атласс анатомии человека” (1946-1948). Коли в 1924 р. помер вождь світового пролетаріату В. Ульянов (Ленін), в Москві не знайшлося анатома, здатного набальзувати його тіло. Це зробив В.Воробйов.
Український фізіолог Володимир Правди-Неминський (1879-1921) першим в 1913 р. записав електроенцефалограму на собаці за допомогою стрілкового гальванометра. Ганс Бергер у 1924 р. записав електроенцефалограму у людини.
В 1928 р. Юліан Валявський (1898-1975) відкрив ентерогастрон в тонкій кишці, – гормон, що зменшує шлункову секрецію та скорочуваність, – і запропонував теорію походження виразки шлунка, базуючись на функції ентерогастрону.
Основоположні роботи з теорії стресу були виконані Олександром Богомольцем (1881-1946). Він встановив роль кори надниркових залоз в регуляції захисних реакцій проти інфекційних та хімічних подразників (1933-1936). Він розвинув вчення про ретикулоендотеліальну систему, показав захисну і трофічну функції сполучної тканини, а також отримав антиретикулярну цитотоксичну сироватку (1941-1945). Його учень Микола Сиротинін (1896-1977) запропонував практичні рекомендації при гіпоксії в космічній медицині (1973).
Яків Парнас (1884-1949) вніс вагомий внесок у розкриття послідовності обміну глюкози (шлях Ембдена-Мейєрхофа-Парнаса, 1935).
Видатні відкриття в галузі біохімії здійснені Олександром Палладіним (1885-1972). В 1938 р. він першим синтезував вітаміни. Вивчав функції м’язів, біохімічну топографію, обмін білків, нуклеотидів, карбогідрофосфатів та іонів в нервовій системі під час роботи та спокою.
Олег Горникевич (н. 1926) виявив нестачу допаміну в смугастому тілі при хворобі Паркінсона (1960) та запропонував L-допа для її лікування.
В 1906 р. Данило Заболотний в докторській дисертації підтвердив відкриття Фрітца Шаудінна та Еріка Гоффмана, що сифіліс викликається Treponema pallidum (1905). В 1912 р. він першим лабораторними дослідженнями довів роль диких гризунів (ховрахів, тарабаганів) у збереженні і розповсюдженні чумних паличок та їхній ролі у виникненні чумних епідемій.
Олександр Безредка (1870-1940) в 1903 р. відкрив антивіруси, сформулював теорію місцевого імунітету (1925), описав пробу відхилення комплементу при туберкульозі (реакція Безредки) та ввів метод десенсибілізації при щепленні правцевим анатоксином та імуноглобуліном (1930).
В 1938 р. Ростислав Кавецький (1899-1978) сформулював принцип взаємодії між пухлиною та організмом. В 1969 р. він першим запровадив використання лазера в онкології.
Євген Завойський (1907-1976) в 1944 р. відкрив ядерний магнітний резонанс.
В 1909 р. Василь Образцов (1849-1920) та Микола Стражеско (1876-1952) першим поставили клінічний діагноз гострого інфаркту міокарду внаслідок тромбозу вінцевої артерії.
Леонід Дмитерко (1875-1957) описав м’які серцеві шуми при ендокардиті.
В 1939 р. Володимир Василенко разом з Миколою Стражеско розробили клінічну класифікацію серцевої недостатності.
В 1973 р. Олександр Грицюк (1923-1990) описав перехід підендокардіального інфаркту міокарда у внутрішньостінний, а в 1975 р. Євген Газов (н. 1929) ввів внутрішньосерцевий тромболіз при інфаркті міокарду.
В 1910-11 р.р. Володимир Шамов (1882-1962) застосував електрокоагуляцію для руйнування злоякісних пухлин. В 1928 р. він успішно перелив трупну кров, довівши, таким чином, можливість пересадки трупних органів.
Значний вклад в пластичну та очну хірургію зробив Володимир Філатов (1876-1956). Він розробив клапоть на ніжці (1917), використав трупну рогівку при кератопластиці (1931), обгрунтував теорію тканинної терапії (1933).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Українська медицина, фармація та охорона здоров’я в ХХ сторічі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок