Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> догляд з травматичним шоком

догляд з травматичним шоком

Назва:
догляд з травматичним шоком
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,19 KB
Завантажень:
158
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Внаслідок травми в організмі людини виникають як місцеві, так і загальні патологічні зміни. Ступінь цих змін залежить від тяжкості травматичних пошкоджень і загального стану організму—його реактивності і резистентності. Сукупність викликаних тяжкою травмою патологічних та адаптивних процесів у організмі проявляється складним симптомокомплексом, який називається травматичною хворобою. Вказані процеси супроводжують будь-яку травму, але при легких травматичних пошкодженнях патологічні зміни незначні, і тому травматична хвороба клінічно проявляється у легкій формі або й взагалі не проявляється.

Є різні класифікації травматичної хвороби — за тяжкістю, характером, клінічними формами і наслідками. З клінічної точки зору доцільно розрізняти чотири періоди травматичної хвороби: гострий, ранніх проявів наслідків травми, пізніх проявів і реабілітації.

Гострий період. Тривалість його залежить від локалізації і тяжкості травматичних пошкоджень, віку, загального стану людини, ступеня порушення гомеостазу. При легких травмах цей період може бути короткочасним або тривати протягом кількох годин, при тяжких — може тривати навіть кілька днів.

Як правило, тяжка травма в гострому періоді клінічно проявляється шоком. Травматичний шок — це не окрема нозологічна форма, а лише етап тяжкої форми травматичної хвороби. Термін «шок» вказує на тяжкий, іноді критичний стан, який загрожує життю хворого.

Залежно від рівня артеріального тиску, ступеня вірогідності крововтрати, частоти пульсу і тяжкості загального стану хворого розрізняють три ступеня травматичного шоку.

Перший ступінь — артеріальний тиск знижується до 13,3/12 кПа (100/90 мм рт. ст.), пульс — до 120 за 1 хв., крововтрата — до 1 л, загальний стан хворого відносно задовільний або середньої тяжкості при цілковито збереженій свідомості.

Другий ступінь — загальний стан хворого тяжкий, рівень артеріального тиску становить близько 12/9,3 кПа (90/70 мм рт. ст.), пульс— 120—140 за 1 хв., дихання дещо прискорене, свідомість збережена. Крововтрата може досягати 1,5 л.

Третій ступінь (тяжкий)—артеріальний тиск ще більше знижується — 9,3/6,7 кПа (70/50 мм рт. ст.), пульс дуже частий і його важко підрахувати, тому що він слабкого наповнення, дихання поверхневе і прискорене, загальний стан хворого дуже тяжкий, свідомість може ще зберігатися, але в більшості випадків затьмарена.

При тяжкому травматичному пошкодженні і несвоєчасній повноцінній терапії шок третього ступеня переходить у термінальний стан, який дехто вважає четвертим ступенем шоку. Артеріальний тиск тоді не визначається, пульс ниткоподібний, не підраховується або відсутній, дихання поверхневе і дуже часте, інколи типу Чейна — Стокса або Біота, свідомість відсутня.

В міру згасання життєво важливих функцій організму термінальний стан ділять на преагонію і агонію, після чого наступає клінічна смерть.

Етіопатогенетичні фактори шоку: больовий синдром, значна крововтрата, гостра дихальна недостатність, отруєння організму продуктами розпаду пошкоджених тканин і порушеного метаболізму, порушення функцій життєво важливих органів тощо.

Залежно від локалізації і тяжкості пошкодження патогенез і клінічна симптоматика шоку можуть формуватися по-різному, однак кардинальними його ознаками слід вважати гіповолемію, гіпотензію, розлади мікро-циркуляції і гіпоксичне порушення клітинного метаболізму.

Гіпоксія може бути викликана розладами зовнішнього дихання після травми (травма грудної клітки), порушенням кровообігу і мікроциркуляції. Артеріальна гіпоксія зумовлена крововтратою, зменшенням об'єму циркулюючої крові, внутрішньолегеневим шунтуванням венозної крові, гіповентиляцією і порушенням утилізації кисню тканинами.

Артеріальна гіпотензія під час травми може бути первинною внаслідок гострої масивної крововтрати. Тиск падає переважно при втраті 20—30 % об'єму циркулюючої крові. Зменшення об'єму і гіповолемія приводять до зниження венозного тиску, що зменшує приплив крові до серця, а це, в свою чергу, зменшує його разовий та хвилинний викид крові.

Під час травми больові імпульси надходять у центральну нервову систему, яка є безпосереднім регулятором реакції організму на травму, реакцією захисту.

Організм людини володіє стандартним набором неспецифічних реакцій — відповідей на агресію. Насамперед реакція організму спрямовується на корекцію порушеного кисневого режиму.

Різке підвищення функцій лімбіко-ретикулярного комплексу, симпатико-адреналової і гіпоталамо-гіпофі-зарно-адреналової систем призводить до відповідних ефектів на периферії. Виникають централізація кровообігу і перерозподіл крові на користь життєво важливих органів, економія натрію хлориду і води, збільшуються частота і хвилинний об'єм дихання, підвищується активність системи зсідання крові.

Спазм судин шкіри, сповільнення кровотоку в м'язах і органах черевної порожнини майже на одну третину зменшують використання організмом кисню.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: догляд з травматичним шоком

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок