Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Синдром гострої дихальної недостатності

Синдром гострої дихальної недостатності

Назва:
Синдром гострої дихальної недостатності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,70 KB
Завантажень:
446
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
 
РЕФЕРАТ
на тему:
Синдром гострої дихальної недостатності
 


Гостра дихальна недостатність – паталогічний стан, при якому легеневий газообмін відразу стає недостатнім для забезпечення організму киснем відповідно до його реальних потреб або шляхи досягнення адекватного газообміну відрізняються від природних і вимагають більш високих енергетичних затрат. Причинами гострої дихальної недостатності можуть бути: порушення ф-ції дихальних центрів що регулюють вентиляцію, неповноцінна ф-ція дихальних м’язів (слабкість, параліч, спазм, корчі); порушення прохідності дихальних шляхів обтюрацією сторонніми тілами і рідинами, надлишками бронхіального секрету; тонічні скорочення гортанних або бронхіальних м’язів зі стисненням або спаданням різних ділянок трахеобронхіального дерева. За кінцевими функціональними результатами тих або інших патологічних впливів розрізняють два основні види гострої дихальної недостатності: вентиляційну і паренхіматозну (легеневу).
Паренхіматозна гостра дихальна недостатність виникає при невідповідності між вентиляцією респіронів та кровообігу в легеневих капілярах. Вона проявляється артеріальною гіпоксією. Вентиляційна гостра дихальна недостатність зумовлена недостатньою вентиляцією респіронів, що утруднює оксигенацію крові, виведення вуглекислоти та проявляється артеріальною гіпоксемією та гіперхапнією.
Утоплення — гострий патологічний стан, при якому утруднюється або повністю припиняється газообмін із зовнішнім середовищем при збереженні анатомічної цілісності системи зовнішнього дихання. Розрізняють кілька видів утопления (справжнє, асфіктичне, синкопальне).
При справжньому утепленні вода аспірується в легені після короткочасної затримки дихання. Панічний стан потерпілого з некоординованими рухами, надмірною вентиляцією при викурюванні та різкими змінами частоти, ритму і глибини дихання призводять до гіпокапнії, яка швидко змінюється гіперкапнією. Вона в поєднанні з гіпоксією збуджує дихальний центр, перешкоджає довільній затримці дихання і сприяє мимовільним вдихам під водою. Втративши свідомість, потерпілий опускається на дно і продовжує аспірувати воду. Дифузія плазми з переповнених легеневих капілярів в альвеоли формує пухнасту піну, яка заповнює дихальні шляхи. У процесі утопления в легені аспірується тим більше рідини, чим глибше дихання під водою. Вода, що потрапила в альвеоли, розтягає їх і тим самим блокує кровообіг. Частина води, яка надійшла з легень у кров, розбавляє її та спричиняє гемоліз, що сприяє швидкому розвитку фібриляції серця. При утепленні в морській воді вода з легень не надходить у кров, а, навпаки, рідка частина плазми дифундує в легені і настає згущення крові. Морська вода, що потрапила в легені, підвищує осмотичний тиск в альвеолах, внаслідок чого рідка частина крові разом з білками переходить у легені і розвивається набряк легень. У таких випадках потерпілим, крім реанімаційних заходів, необхідна специфічна терапія по боротьбі з набряком легень. Фібриляція серця у таких потерпілих не виникає.
Справжнє утеплення має три періоди. У початковий період зберігаються свідомість та мимовільні рухи, здатність затримувати дихання при занурюванні у воду. Потерпілі, що були врятовані в цей період, збуджені або загальмовані, у них можливі неадекватні реакції на навколишній світ. Одні потерпілі апатичні, впадають у депресію, інші, навпаки, немотивовано активні. Вони намагаються вставати,
відмовляються від медичної допомоги. Шкірні покриви та слизові оболонки синюшні, спостерігається озноб. Дихання шумне, часте, переривається приступами кашлю. Наявні тахікардія та гіпертензія скоро змінюються брадикардією та гіпотензією. Верхній відділ живота здутий. Через деякий час після врятування може виникнути блювання проковтнутою водою та шлунковим вмістом. Після того гострі клінічні прояви утеплення мигають, однак загальна слабкість, головний біль, кашель зберігаються кілька днів.
В атональний період справжнього утоплення людина втрачає свідомість, але в неї ще зберігаються дихання і серцеві скорочення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Синдром гострої дихальної недостатності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок