Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями

Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями

Назва:
Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,43 KB
Завантажень:
186
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями

Поняття про опіки

Опік (combustio) - пошкодження шкіри чи слизових оболонок, часто з підлеглими тканинами, внаслідок дії на них високої температури (термічний опік), хімічних речовин (хімічний опік), фізичних факторів (радіаційні, променеві опіки) чи електричного струму (електроопіки).

Хворі з опіками на сьогодні становлять 1,8-2% усіх хірургічних хворих і 10-12% усіх травмованих (М.Ю. Повстяний, 1999)

Термічні опіки - трапляються частіше за інші й виникають внаслідок необережного поводження з гарячими рідинами, парою, полум'ям Термічне ушкодження виникає уже під дією температури 44°С (настає коагуляція тканинного білка), темп його подвоюється при збільшенні температури на кожен градус. Глибина та поширеність опікової рани залежать: 1) від рівня температури і виду термічного чинника; 2) тривалості його дії; 3) стану організму і чутливості його різних ділянок тіла.

Епідерміс - поверхневий шар шкіри - складається з лускового епітелію. Клітини поверхневого епітелію прогресивно ороговівають і поступово злущуються, їх місце займають клітини глибокого (базального) шару і росткової зони епідермісу. Процес розвитку клітин епідермісу від моменту появи і до відмирання триває 28 діб (М.П. Черенко, 1998). Під епідермісом розташована дерма (corium), яка складається з шарів колагенових та еластичних волокон і розміщується на підшкірній основі (клітковині). Через шкіру передаються всі види чутливості, відбувається регулювання температури тіла, вона захищає організм від проникнення в нього ззовні збудників інфекції (мікробів), токсичних речовин (бар'єрна функція) й ін.

Клінічні ознаки. При дії термічного чинника виникають місцеві і загальні порушення. Незначні опіки перебігають переважно як місцевий процес. При значних ураженнях шкіри в опечених настають суттєві загальні розлади в організмі, що зумовлюють розвиток опікової хвороби. Тяжкість перебігу опіків визначається площею та глибиною ураження шкіри.

Розрізняють чотири ступені опіку: / ступінь — характеризується ураженням лише поверхневих шарів епідермісу і проявляється пекучим болем, почервонінням та незначним набряком шкіри. Триває він 2-3 дні. Найбільш характерним прикладом опіку І ступеня є опік тіла, що виникає при неконтрольованому прийманні сонячних ванн.

// ступінь - це глибше ураження епідермісу (до базального шару) з утворенням на поверхні шкіри пухирів, наповнених прозорою, серозною рідиною. Вони виникають внаслідок розширення та підвищення проникності кровоносних капілярів шкіри, накопичення рідкої частини крові й відшарування поверхневого шару епідермісу. Пухирі виникають через декілька хвилин після опіку, але можуть утворюватись і на наступний день. При розкритті пухиря на дні його видно яскраво-червоний сосочковий шар шкіри При сприятливому перебігу опіку на 4-6 добу рідина з пухиря всмоктується, а при вторинному інфікуванні - стає гнійною

Слід зазначити, що при неускладнених опіках І-ІІ ступенів шкіра повністю відновлюється без формування рубців.

/// ступінь — некротична форма, яку поділяють на ІІІА і ІІІБ, характеризується змертвінням поверхневого шару шкіри, в тому числі частково і росткової зони епідермісу (підгрупа А} зі збереженням волосяних цибулин, потових і сальних залоз При цьому на фоні гіперемованої шкіри і пухирів утворюються ділянки поверхневого некрозу шкіри . При опіках III ступеня (підгрупа Б} виникає некроз всієї товщі шкіри Білки клітин шкіри згортаються і утворюється щільний струп У зв'язку з руйнуванням росткового шару шкіри загоєння в цьому випадку відбувається вторинним натягом На місці ураження шкіри утворюється грануляційна тканина, яка заміщається сполучною тканиною з наступним утворенням рубця

IV ступінь - некроз шкіри і розміщених під нею тканин, що виникає при тривалій дії термічного чинника, як правило, полум'я Це найтяжча форма опіку - обвуглювання, при якій уражається не тільки вся товща шкіри, а й підшкірна жирова клітковина, часто м'язи, сухожилки і навіть кістки Уражені ділянки тіла набувають темного або мармурового забарвлення, щільні при пальпації, втрачаються усі види чутливості (тактильна, больова та ін ) При глибоких опіках нерідко розвиваються гнійні процеси, внаслідок чого розплавляються змертвілі тканини і формуються грубі рубці, на яких з часом можуть утворюватись виразки, що не загоюються .

Слід зазначити, що глибокі опіки ІІІБ і IV ступенів площею до 10% вважаються обмеженими, тоді як опіки більшої площі називають поширеними. У дітей віком до 15 років та людей похилого віку (60 р і більше) поверхневі опіки площею понад 15% і глибокі -понад 5% - вважаються тяжкими. Глибокі опіки площею 50% і більше вважаються несумісними з життям (В В Бігуняк, 1999)

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Догляд за хворими з опіковою травмою та відмороженнями

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок