Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Гіпербілірубінемії у новонароджених. Класифікація. Диференційна діагностика. Клініка. Лікування. Профілактика

Гіпербілірубінемії у новонароджених. Класифікація. Диференційна діагностика. Клініка. Лікування. Профілактика

Назва:
Гіпербілірубінемії у новонароджених. Класифікація. Диференційна діагностика. Клініка. Лікування. Профілактика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,01 KB
Завантажень:
486
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Гіпербілірубінемії у новонароджених. Класифікація. Диференційна діагностика. Клініка. Лікування. Профілактика


Жовтяниця є один з найбільш розповсюджених симптомів у періоді новонародженості. Необхідність вивчення жовтяниць новонароджених обумовлена тим, що:
1) виявляється практично у всіх новонароджених;
2) може бути одним з симптомів різних захворювань у періоді новонародженості;
3) тяжкість стану новонародженого залежить не тільки від вмісту білірубіну в сироватці крові, але і від захворювань, при яких вона реєструється, від супутніх захворювань;
4) підвищення білірубіну вище критичного рівня незалежно від походження жовтяниці може призвести до інвалідізації або навіть смерті дитини;
5) передбачення виникнення патологічної жовтяниці, знання етіології та патогенезу, рання діагностика та своєчасне патогенетично обгрунтоване лікування дозволяє вилікувати дитину або покращити прогноз захворювання.
ЕТІОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ: Для ранньої дiагностики та лiкування цих станiв дуже важливо заглибити уявлення про метаболiзм бiлiрубiну у плода та новонародженого в нормi та патологiі. Початком руйнування гемоглобiну є розрив альфаметилового зв’язку порфиринового кiльця з наступним вiдщепленням залiза та утворенням холеглобiну. Це сполучення являє собою пiгмент жовто-зеленого кольору з вiдкритим тетрапiроловим ланцюгом i прикрiпленої до неї молекулою глобiну. З холеглобiну при вiдщепленнi бiлка надалi утворюється бiлiвердин, який вiдновлюється до бiлiрубiну. При руйнуваннi гемоглобiну залiзо i глобiн використовуються вторинно. Непрямий бiлiрубiн, що видiляється клiтинами РЕС, в основному надходить в кров, де при рН 7,4 з’єднується з альбумiнами i частково з альфа-1, альфа-2 глобулiнами. Утворюється колоїдний розчин- бiлiрубiно-альбумiновий комплекс ( 1 г бiлку при рН 7,4 може утримати до 15,6 мг бiлiрубiну). З плазми непрямий бiлiрубiн надходить в печiнку, де кон’югує з глюкуроновою кислотою i видiляється в жовч. Крiм того, з плазми вiн надходить в iншi органи i системи органiзму. Значна кiлькiсть його проникає в мiжклiтинну рiдину, в якiй вiн, також як i в плазмi, знаходиться в зв’язаному з альбумiном станi. Об’єм рiдини i концентрацiя альбумiну в кровi i мiжклiтиннiй рiдинi приблизно рiвнi. Така ж рiвновага спостерiгається i в розподiлi бiлiрубiну. Якщо вмiст альбуміну понижений, як це буває в недоношених дiтей, то вiн не в змозi зв’язати весь бiлiрубiн. Незв’язаний бiлiрубiн (НБ) бiльш схильний до дифузiї в тканини i в першу чергу в тканини, якi вмiщують лiпiди (бiлiрубiнофiльнi). У новонароджених дiтей проникливiсть гематоенцефалічного бар’єру вище, нiж у дорослих, тому білірубін легше може проникати в ЦНС. Якщо НБ являє собою нерозчинне у водi сполучення, то прямий бiлiрубiн (ПБ) добре розчиняється. Розчиннiсть ПБ у водi i зумовлює виведення його печiнкою та нирками. ПБ не розчиняється в лiпiдах. Бiосинтез ПБ (бiлiрубiн-дiглюкуронiду) в печiнцi: білірубін, що утворився в РЕС, не може бути виведений печiнкою, тому що вiн не розчинний у водi. Тому його видiлення з органiзму повинно попередувати змiнi фiзико-хiмiчної структури, завдяки чому вiн стає розчинним у водi. У гепатоцитi до молекули непрямого білірубіну приєднуються 2 молекули глюкуронової кислоти i утворюється білірубін-дiглюкуронид-сполучення, яке добре розчинне у водi i дає пряму реакцiю з дiазореактивом. У новонароджених дiтей в силу тимчасової функцiональної недостатностi печiнки зв’язування i видiлення білірубіну порушено, чим i пояснюється наявнiсть в кровi вiльного бiлiрубiну. Білірубін, що утворився у плода, виводиться з органiзму в основному через плаценту, частково до кiнця вагiтностi- через печiнку. Білірубін через плаценту проходить у вiльному стані, тому що сама плацента не може зв’язати його. Виходячи з цього концентрацiя білірубіну в кровi матерi може бути значно бiльшою, нiж у плода. Бiльшiсть неонатальних гiпербiлiрубiнемiй супроводжується пiдвищеним вмiстом незв’язаного білірубіну внаслiдок посиленого його утворення, порушення екскрецiі або внаслiдок обох причин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Гіпербілірубінемії у новонароджених. Класифікація. Диференційна діагностика. Клініка. Лікування. Профілактика

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок