Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ЕЛЕКТРОТРАВМА

ЕЛЕКТРОТРАВМА

Назва:
ЕЛЕКТРОТРАВМА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,00 KB
Завантажень:
286
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ЕЛЕКТРОТРАВМА

Електротравма — ушкодження, що виникає внаслідок дії технічного або атмосферного електричного струму.

Електротравма складає 0,24 — 11 % усіх травм і відзначається високою частотою смертельних випадків і високим рівнем інвалідизації потерпілих. Ушкодження електричним струмом відбувається в тому разі, коли організм людини безпосередньо або опосередковано (через предмети, в тому числі і на віддалі) вмикається в електричний ланцюг.

Етіологія. Переважною причиною електротравм є нехтування правилами безпеки під час роботи з електроприладами в побутових або виробничих умовах. Пошкодження, спричинені електричним струмом, поділяють на специфічні — зумовлені дією струму під час його проходження через тканини тіла, і неспецифічні — спричинені енергією, в яку трансформується електричний струм поза організмом (опіки вольтовою дугою) або під час дії на нього (опіки від загоряння одягу, травми внаслідок падіння тощо). Неспецифічні травми не відрізняються від таких, спричинених іншими чинниками. Тому предметом нашої уваги будуть лише специфічні пошкодження, зумовлені електричною енергією.

Клініка. Пошкодження в організмі, що виникають унаслідок дії електричного струму, зумовлюються його деполяризуючим впливом на клітини і залежать від вольтажу, типу струму (постійний, перемінний), шляху проходження в тканинах і тривалості експозиції. Електричний струм, напруга якого складає 40 В, є потенційно небезпечним для життєдіяльності організму, зокрема в разі зниження опору шкіри (волога або обпечена шкіра, наявність ран тощо). Однак найбільшу небезпеку для людини становить перемінний струм місцевої електромережі (220 В, 40 — 60 Гц/с), дія якого супроводжується блокуванням потерпілого до електричного ланцюга, ефектом тетанічних судом та "серцево-легеневого арешту" — порушенням центральної регуляції серцево-судинної і дихальної систем.

Згідно із законом Кірхгофа, головна маса електричного струму поширюється в тілі людини по низці паралельних провідників (біологічних тканин) з різним опором від місця входу в організм до місця виходу з нього. Однак частина його за ходом судинного русла поширюється практично на всі анатомічні ділянки. Під час проходження струму в тканинах на його шляху виникають електролітичні (розщеплення води на газ та пару), хімічні (імпрегнація тканин частинками розплавлених металів), механічні (розшарування тканин, крововиливи, утворення порожнин) та термічні ураження. Зазначені чинники зумовлюють багатогранність місцевих і загальних змін в організмі, спричинених дією електричного струму.

Біологічний ефект струму полягає у збудженні посмугованої і непосмугованої мускулатури, нервових рецепторів і провідників, залозної тканини тощо. Клінічно це проявляється тонічними судорогами посмугованих м'язів, які можуть викликати зупинку дихання, відривні переломи і вивихи кісток, спазм голосових зв'язок тощо. Тонічне скорочення непосмугованих м'язів веде до підвищення кров'яного тиску, самовільного сечовипускання і дефекації. Порушується нормальна біоелектрична провідність серця, функції ендокринних залоз, змінюється вміст білкових фракцій крові тощо.

Електрохімічний ефект. Коли електричний струм проходить через тканини, у клітинах порушуються іонна рівновага і біологічний потенціал. Електроліз внаслідок поляризації клітинних мембран призводить до коагуляції білків з боку анода (нагромадження позитивно заряджених часток викликає кислу реакцію, що веде до обезводнення і переходу розчинних білків у гель) і колікваційного некрозу з боку катода (лужна реакція викликає набухання колоїдів). Крім того, виникає агрегація тромбоцитів і лейкоцитів, конгломерати яких можуть викликати тромбоз дрібних судин і тромбоемболічні ускладнення (в легенях) Найбільшу електрохімічну дію має постійний і низьковольтний змінний струм.

Тепловий ефект. Відповідно до закону Джоуля—Ленца теплова дія струму залежить від опору тканин, сили струму і часу контакту з ним. Кількість теплоти, що виділяється під час проходження струму, пропорційна добутку квадрата сили струму (в амперах) на опір (в омах) і час (в секундах). Сила струму, за законом Ома, обернено пропорційна опору тканин. Має значення також площа контакту — чим менша площа, тим більша щільність струму і тим більше електричної енергії переходить у теплову на певній ділянці тіла.

Теплова дія струму викликає опік з некрозом тканин аж до обвуглення. Шкіра і кістки пошкоджуються найбільше, оскільки їх щільність і опір найбільші серед усіх тканин. Іноді на рентгенограмах у кістках видно характерні зміни у вигляді перлинного намиста, яке виникає внаслідок розплавлення кісткової тканини і виділення кальцію фосфату.

Механічна (динамічна) дія струму великої сили може призвести до розшарування тканин, розривів, навіть до відривів частин тіла. Це зумовлено тим, що струм високої напруги крім теплової дії має значну механічну енергію, яка дає вибуховий ефект. Підвищений тиск повітря під час вибуху може відкинути людину вбік.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ЕЛЕКТРОТРАВМА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок