Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Анатом, який відкрив дорогу неврології та психіатрії: Володимир Олексійович Бец

Анатом, який відкрив дорогу неврології та психіатрії: Володимир Олексійович Бец

Назва:
Анатом, який відкрив дорогу неврології та психіатрії: Володимир Олексійович Бец
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,21 KB
Завантажень:
291
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Анатом, який відкрив дорогу неврології та психіатрії:
Володимир Олексійович Бец


В невеличкому місті Остер над Десною, вдалині від велелюдних мегаполісів, у місцевому краєзнавчому музеї привертають увагу зворушливі матеріали, присвячені славетному уродженцю цього краю, створювачу вчення про цитоархітектоніку головного мозку професору Володимиру Олексійовичу Бецу. З хронікою його відкриттів та рідкісними препаратами, виготовленими вченим, можна ознайомитися в єдиному у світі меморіальному музеї В. О. Беца в складі кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, а також в експозиції Національного музею медицини України. Завітавши в парк навколо Видубецького монастиря, ви зупинитеся біля могили дослідника. Напис на пам'ятнику нагадає вам, що тут спочиває першовідкривач анатомії центральної нервової системи професор Володимир Бец. Земне життя його тривало лише шість десятиріч… Ось майже всі сконцентровані відомості та пам'ятки про вченого світового значення, досліди якого подано в багатьох підручниках та енциклопедіях і, насамперед, у морфологічній знахідці — "велетенські пірамідні клітини Беца".
Український анатом і гістолог, професор кафедри анатомії університету Св. Володимира, консультант з нервових хвороб при Кирилівській лікарні в Києві — таке поєднання наукових та лікарських інтересів вихованця цього університету Володимира Олексійовича Беца не було випадковим. Морфолог дивовижного обдарування, учень О. П. Вальтера, він всебічно вивчив механізм кровообігу в печінці, що було предметом його докторської дисертації, а потім — анатомію та генез кісткової системи, ультраструктуру наднирників. Саме дослідження наднирників, яке потребувало особливих методик, фактично і зробило В. Беца мікроанатомом, започаткувавши синтез між анатомією та гістологією, а в підході до оригінальних поглядів на мозок вчений поєднав концепції і методології макроанатома з хистом мікроанатома та гістолога. Власне, на цьому поєднанні дослідницької техніки, яка до винаходів професора В. Беца не мала аналогів, і побудовано унікальне за теоретичним та практичним значенням вчення про цитоархітектоніку та мієлоархітектоніку головного мозку, яке визначило реальне уявлення про нейрон.
Та все почалося з абсолютно оригінальної методології, впровадженої київським вченим — своєрідного "фотографування" мозку шляхом його моделювання. Думка про дослідження головного мозку, очевидно, визріла у Володимира Олексійовича після уважного вивчення опублікованих праць І. М. Сєченова. Він негайно взявся до її реалізації і вже у 1867 році опублікував одну зі своїх робіт з цих питань під назвою "Про гіпсові зліпки мозку". Нам здається, що приступаючи до розгляду цієї роботи, потрібно детально висвітлити ще одну з граней талановитого анатома, а саме — його вміння не тільки ставити перед собою завдання, не тільки правильно підбирати адекватні методики дослідження, але й розробляти нові і удосконалювати існуючі методи, вносити в них багато нового, незвичайного, а інколи і вирішального. Але скрізь, в першу чергу, проявляється висока індивідуальна техніка самого В. О. Беца.
Виготовлення препаратів мозку вимагало не лише широких знань, але й великої праці, терпіння, наполегливості і віртуозної техніки. Слід зазначити, що мова йде про техніку виготовлення як макроскопічних, так і мікроскопічних препаратів.
Для того, щоб отримати зліпки макропрепаратів, В. О. Бец запропонував свій засіб їх виготовлення. Цей засіб він описав у статті "Про гіпсові зліпки мозку" (1968). Суть засобу, зі слів В. О. Беца, зводиться ось до чого: "…на одну пікулю накладається густуватий розчин перепаленого гіпсу в різних місцях, почергово, поки не покриється ним вся поверхня мозку. Потрібно намагатися, щоб покриваючий гіпс розміщувався рівномірно таким чином, аби зі сферичної поверхні мозку легко було розглянути форму по шматках і, змащуючи її олією, знов скласти. Потім у виготовлену таким способом форму заливають гіпс і після затвердіння його форма розламується.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Анатом, який відкрив дорогу неврології та психіатрії: Володимир Олексійович Бец

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок