Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Використання комбінованого препарату зестра у лікуванні хворих на алергічний риніт

Використання комбінованого препарату зестра у лікуванні хворих на алергічний риніт

Назва:
Використання комбінованого препарату зестра у лікуванні хворих на алергічний риніт
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,67 KB
Завантажень:
366
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Використання комбінованого препарату зестра у лікуванні хворих на алергічний риніт


Алергічні риніти (АР) є захворюванням, поширеним у всьому світі; на нього страждають від 10 до 25 % населення земної кулі. Алергічний риніт, як правило, не є тяжким захворюванням, але пов’язані з ним обмеження у фізичному, психологічному та соціальному аспектах життя людини є важливою причиною зниження якості життя, порушення сну, і в тяжких випадках стають на перешкоді професійній кар’єрі хворого [1, 4, 6]. Важливість даної проблеми зумовлена ще й тим, що алергічний риніт є одним із факторів ризику розвитку бронхіальної астми.
Алергічний риніт — це захворювання, зумовлене алергічними реакціями, що протікають в слизовій оболонці носа. Розрізняють сезонний та цілорічний алергічний риніт. Сезонний риніт викликають алергени, наявні у повітрі тільки в певний період року: пилок рослин, спори грибів, часточки комах. Цілорічний риніт спричиняється алергенами, з якими хворий контактує постійно; як правило, це побутові алергени — мікрокліщі, епідерміс тварин, таргани, гриби. За клінічними ознаками алергічний риніт дуже схожий на інші форми хронічного риніту [1, 3–5, 8].
Алергічний риніт, як цілорічний, так і сезонний, є класичним прикладом Ig E-опосередкованої реакції. Головними представниками алергічного запалення в слизовій оболонці носа є опасисті клітини, еозинофіли, лімфоцити, а також базофіли та ендотеліальні клітини [4, 6].Слизова оболонка є тією граничною зоною, на яку діють різноманітні чужорідні часточки. Завдяки дії мукоциліарної системи протягом приблизно 20 хвилин відбувається їх видалення з порожнини носа. Проте молекули алергенів дуже швидко викликають алергічну реакцію, завдяки чому вже через 1–2 хвилини після проникнення алергенів виникає чхання, свербіння в порожнині носа та ринорея [1, 6]. Участь цих клітин визначає ранню, а потім і пізню фази алергічних реакцій [3, 6, 8].
Слизова оболонка порожнини носа розпізнає алерген за рахунок фіксації алергенспецифічного Ig E на високоафінних рецепторах (Fcе-рецептори І типу) опасистих клітин. Опасисті клітини у фізіологічних умовах завжди присутні в підслизовому шарі слизової оболонки. Зв’язування алергену з алерген-специфічним Ig E є тим пусковим механізмом, що активує опасисті клітини. Дегрануляція їх призводить до виділення в міжклітинний простір медіаторів запалення, які, впливаючи на клітинні структури, викликають симптоми алергічного риніту. На сучасному етапі з’ясована роль біохімічних медіаторів у розвитку функціональних порушень та клінічних проявів при алергічному риніті. В матеріалі, одержаному із порожнини носа, присутній гістамін, триптаза, простагландин D2, сульфідопептидні лейкотрієни С4 , D4, Е4, кініни [6, 7, 8].
Гістамін — найбільш важливий, хоча далеко не єдиний медіатор, який вивільнюється із медіаторних клітин при алергічній патології носа. Він має різнобічну дію, безпосередньо впливає на клітинні гістамінові рецептори, що є основною причиною набряку та закладеності носа, виявляє пряму рефлекторну дію, що призводить до чхання. Гістамін спричиняє підсилення проникливості епітелію, а також його гіперсекрецію [3, 8].
Клінічні прояви алергічного риніту характеризуються чотирма класичними симптомами: свербінням в носі, чханням, водянистими виділеннями з носа, закладеністю носа. До них часто приєднуються головний біль, кон’юнктивіт, зниження нюху.
На сучасному етапі існують три основні методи консервативного лікування АР:· елімінація алергену;· медикаментозна терапія;· специфічна імунотерапія (застосовується лише в період ремісії).Медикаментозна терапія показана майже всім хворим з клінічними проявами алергічного риніту [1, 6].
Саме тканинні ефекти гістаміну призводять до розвитку симптомів АР, і в ряді досліджень було наглядно підтверджено підвищення рівня гістаміну в секреті порожнини носа. Зараз відомі три типи гістамінових рецепторів, але дія гістаміну на слизову оболонку носа переважно зумовлена його контактом з рецепторами І типу (Н1).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Використання комбінованого препарату зестра у лікуванні хворих на алергічний риніт

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок