Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Застосування водних ванн

Застосування водних ванн

Назва:
Застосування водних ванн
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,69 KB
Завантажень:
214
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Застосування водних ванн

Мета: уміння підготувати ванну; відпустити процедуру загальної водної ванни; спостерігати за станом хворого під час процедури; продезінфікувати ванну.

Механізм дії ванни. Ванни—це водні процедури, які застосовуються з гігієнічною та лікувальною метою. Вони бувають загальні, коли у воду занурюється все тіло, і місцеві, коли у воду занурюється частина тіла (сидячі, ручні, ніжні).

Механізм дії ванни складається з дії температурного та механічного чинників (діє тиск рідини на тіло хворого). Саме температура ванни істотно впливає на тепловий обмін організму хворого. При цьому змінюється потовиділення та дихання, відбувається перерозподіл крові, подразнення чутливих нервових закінчень шкіри, що сприятливо впливає на роботу всіх органів та систем організму.

Механічна дія полягає в стисненні грудної клітки, внаслідок чого зменшується кількість дихальних рухів, а також у здавленні черевної порожнини.

Крім шкіри, на ванни реагують лімфатичні та кровоносні судини.

Різновиди ванн залежно від температури води, їх дія та призначення.

Залежно від температури води розрізняють ванни холодні (24— 27 °С), прохолодні (28—33 °С), індиферентні (34—36 °С), теплі (36—39 °С), гарячі (40 °С і вище).

Холодні загальні ванни викликають значне збудження нервової системи та посилення обміну речовин. Тривалість 1—3 хв. Ефективне застосування їх при ожирінні.

Прохолодні загальні ванни призначають при неврозах із пригніченим загальним станом, апатією. Тривалість їх 3—5 хв.

Індиферентні, теплі ванни призначають у разі ниркової чи печінкової кольки, хронічних захворювань суглобів, захворювань периферичної нервової системи (радикуліт, поліневрит).

Гарячі ванни збуджують серцево-судинну систему, викликають прискорення пульсу до 100—120 за 1 хв, підвищують артеріальний тиск, збільшують об'єм циркулюючої крові, збільшують потовиділення, обмін речовин і підвищують температуру тіла. Можуть викликати загальну слабкість, задишку, серцебиття, запаморочення. Тому гарячі ванни протипоказані в умовах захворювань серцево-судинної системи, загального виснаження, туберкульозу легень. Тривалість гарячої ванни 5—10 хв.

Сидячі прохолодні та холодні ванни призначають при геморої (тривалість 1—3 хв).

Сидячі теплі ванни призначають при хронічних запальних процесах жіночих статевих органів, хронічному запаленні передміхурової залози (тривалість 20—30 хв).

Сидячі гарячі ванни використовують у випадках ниркової кольки (тривалість 10—15 хв). Протипоказані сидячі гарячі ванни при гострих запальних процесах товстої кишки та органів малого таза, вагітності, схильності до маткових кровотеч.

Гарячі ручні та ніжні ванни застосовують при залишкових явищах у результаті запальних процесів шкіри, м'язів, суглобів, нервових розладах, а також як відволікальиий засіб у разі захворювань легень, серця, судин.

1. Перевірте готовність ванної кімнати та ванни до проведення процедури. Температура повітря у ванній кімнаті повинна бути не нижчою ніж 25 °С, вікна — зачинені.

2. Заповніть ванну спочатку холодною водою, потім гарячою. Можете використати змішувач. Температуру визначте водяним термометром, не виймаючи його з води.

3. Посадіть хворого у ванну так, щоб спина опиралася в одну стінку ванни, а ноги — в другу. Якщо хворий не дістає стінки ванни, то під ноги йому підкладіть підставку. Під голову хворого покладіть рушник, складений валиком, або грілку, наповнену водою кімнатної температури.

4. Відпустіть ванну відповідно до призначення лікаря (тривалість ванни та температура води). При правильно призначеній і виконаній процедурі спостерігається порожевіння та потепління шкіри. У хворого з'являється відчуття свіжості, бадьорості.

5. Під час приймання ванни не залишайте хворого одного. Стежте за загальним станом хворого, його шкірними покривами та пульсом. Якщо хворий зблід, з'явилося запаморочення, виведіть його з ванни, витріть рушником, покладіть на ліжко з трохи піднятим ніжним кінцем, розітріть скроні й дайте на ватці понюхати нашатирний спирт Терміново викличте лікаря.

6. Після ванни хворий повинен відпочити 30 хв.

7. Для сидячої ванни використайте спеціальний посуд з оцинкованого заліза або емальовану миску.

8. Для ніжної ванни використовуйте виварку, відро, для ручної — миску чи спеціальний посуд.

9. Під час гарячої ніжної ванни тіло хворого тепло закутайте.

Дезінфекція ванни: після використання ванну двічі протріть спеціально для цього виділеною щіткою 3% розчином хлораміну та промийте теплою водою.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка та відпуск сірководневої ванни:

1. Налийте у ванну 200 л води (температура 35—37 °С).

2. Висипте 27 г двовуглекислої соди та розмішайте дерев'яною лопаточкою до повного розчинення.

3. Вилийте 355 мл 12,6% розчину сульфіду натрію, а пізніше 110 мл технічної хлористоводневої кислоти, продовжуючи розмішувати лопаточкою.

4. Доведіть температуру води до 36—37 °С.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Застосування водних ванн

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок