Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Захворювання органів дихання

Захворювання органів дихання

Назва:
Захворювання органів дихання
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
37,47 KB
Завантажень:
2392
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.4


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ГОСТРИЙ БРОНХІТ

Гострий бронхіт — гостре запалення бронхів. За даними Б. Е. Вотчала (1974), гострий бронхіт становить 34,5% всіх захворювань органів дихання.

Етіологія. Розвиткові бронхіту великою мірою сприяють бактеріальна (пневмококи, стрептококи, стафілококи, паличка Фрідлендера), вірусна (віруси грипу, кору) інфекції, а також вірусно-бактеріальна асоціації. Крім цього, гострий бронхіт виникає під впливом екзогенних токсико-хімічних (окисли азоту, аміак, сірководень, хлор) та ендогенних токсичних (азотисті шлаки при уремії) чинників, а також алергічного чинника. Бронхіт може розвинутися внаслідок дії високої температури, запорошеності, переохолодження організму, зниження його реактивності при тяжких виснажливих захворюваннях та операціях, зловживання алкоголем, куріння, неповноцінного харчування. Виникненню бронхіту також сприяють хронічний тонзиліт, синусити, порушення носового дихання.

Клінічна картина. Клінічна, картина гострого бронхіту складається зі синдромів загальної інтоксикації та ураження власне бронхів. Перший із них виявляється загальним нездужанням, зниженням працездатності, болем у м'язах слини, ніг. Температура тіла у більшості випадків субфебрильна, рідко вище 38°С, іноді залишається нормальною. У перші дні хвороби спостерігається погіршення апетиту і сну.

Другий синдром виявляється сильним кашлем, задишкою, дряпанням у горлі або за грудиною при супутніх ларингітах, трахеїтах.

Кашель може бути сухим або вологим. В останньому випадку харкотиння може бути слизистим або слизисто-гнійним. При запаленні бронхів переважно великого калібру (проксимальний бронхіт) порушення прохідності бронхів не виражене, при цьому харкотиння відкашлюється легко.

Якщо запальний процес уражає лише дрібні бронхи (дистальний бронхіт), у яких немає кашльових рецепторів, то в цих випадках задишка може бути єдиним проявом бронхіту. Поширення запального процесу на дрібні й середні бронхи часто спричиняє порушення бронхіальної провідності, при цьому харкотиння відкашлюється важко і спостерігається тяжка задишка.

У виникненні порушень бронхіальної провідності (обструктивний синдром) важлива роль належить запальному набряку слизової оболонки бронха, бронхоспазму, надмірній секреції слизу, порушенням функції війчастого епітелію, синтезу сурфактанта. У клініці обструкція бронхів виявляється задишкою, яка посилюється при фізичному навантаженні, утрудненим видихом, свистячим диханням, приступоподібним кашлем. У тяжких випадках може спостерігатися прискорене дихання, особливо при ураженні дрібних бронхів, бронхіоліті. Перкусійний звук над легенями у більшості випадків залишається ясним. При обструктивному синдромі перкусійний звук має коробковий відтінок. Під час аускультації виявляється жорстке дихання, сухі та вологі хрипи різного калібру. При запаленні дрібних бронхів та бронхіол хрипи можуть взагалі не вислуховуватись.

При гострому бронхіті рентгенологічні зміни у більшості випадків відсутні, може спостерігатися розширення легеневих -коренів, посилення легеневого рисунка. У розпалі захворювання може знижуватися життєва ємкість легень порівняно з нормою.

Під час бронхіту може відзначатися помірна тахікардія залежно від гарячкової реакції. З боку інших органів та систем, як правило, відхилення не спостерігаються.

У периферичній крові може виявитися помірний лейкоцитоз до (10—12)-107л із незначним зсувом вліво, іноді збільшується ШОЕ до 2—30 мм/год.

Гострі явища хвороби зменшуються через 3—5 днів, коли харкотиння починає вільно відходити під час кашлю.

Слід пам'ятати, що функція зовнішнього дихання і бронхіальна прохідність відновлюються тільки протягом місяця, після клінічного одужання. Діагноз ставлять на підставі гострого початку захворювання, кашлю, даних об'єктивних методів обстеження хворого

Лікування гострого бронхіту повинно бути комплексним з урахуванням етіологічних і патогенних чинників. У перші дні хвороби хворому призначають ліжковий режим. Необхідно пити багато гарячого: чай з липового цвіту, з малиновим варенням, молоко зі содою і медом, підігріті лужні мінеральні води (Слав’янівська, боржом).

За даними А. Н. Кокосова (1976), найбільш позитивні наслідки при лікуванні гострого бронхіту спостерігались у хворих, котрі отримували антибактеріальну терапію. Хоча окремі автори пропонують симптоматичне лікування гострого бронхіту, і лише при підвищенні температури тіла, появі гнійного харкотиння, а також ослабленим хворим радять призначити антибактеріальні препарати. Для цього використовують напівсинтетичні пеніциліни (ампіцилін, оксацилін, ампіокс), еритроміцин, ерициклін, олеандоміцин. У тяжких випадках антибіотики призначають парентеральне. Наприклад, широко використовують пеніцилін по 500 тис. ОД 4—6 разів на добу внутрішньом'язово (після проби на чутливість до нього) або його похідні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Захворювання органів дихання

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок