Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Види та поширення дитячого травматизму за матеріалами відділення хірургіної стоматології ОКЛ.

Види та поширення дитячого травматизму за матеріалами відділення хірургіної стоматології ОКЛ.

Назва:
Види та поширення дитячого травматизму за матеріалами відділення хірургіної стоматології ОКЛ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,21 KB
Завантажень:
65
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Види та поширення дитячого травматизму за матеріалами відділення хірургіної стоматології ОКЛ.
Резюме: проблеми клінічної та лікування травматичних пошкоджень щелепно-лицевої ділянки у дітей неможливо ввважати добре вивченими, не звертаючи уваги на те, що вони являють собою велике практичне значення.
Наша кафедра вивчла історії недугів 152 ліией щ травмою щелепно-лицевої ділянки, напротязі 10 років (1992-2002). Серед них було 129 (84,9 %) хлопчиків та 23 (15,1 %) дівчаток. Враховувались віковий фактор, сезонність, локалізація та вид травм.
Ключові слова: щелепно-лицева хірургія, травматичні пошкодження.
В умовах міста травма мала місце у 139 (91,5 %) дітей, сільській місцевості – у 13 (8,5 %).
Травматизм щелепно-лицевої ділянки у дітей складає 4,3 % по відношенню до всі травм організму [1].
По віковому фактору хворі розподілились наступним чином: до 3 років – 12 (7,8 %), від 4 до 6 років – 22 (14,5 %), від 7 до 10 років – 28 (18,4 %), від 11 до 14 років – 50 (32,8 %), від 15 до 16 років – 40 (26,5 %).
Таблиця 1.
Показники травматизму в залежності від віку дитини:
32,8
26,5
18,4
14,5
7,8
1 3 4 6 7 10 11 14 15 16 вік хворих, роки
Перше місце займає побутова травма – 55,8 %, потім транспортна – 17,1%, вулична – 14,8 %, спеціальна – 7,8 %, спортивна – 3,9 %, виробнича – 0,6 %. Вогнепальні поранення були у 7 (4,6 %) дітей.
Сезонність травматизму розподіляється таким чином:
весна 48 %, літо 36 %, зима 10 %, осінь – 6 %.
48 %
36 %
10 %
6 %
12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1011 місяці
За локалізацією травматичних пошкоджень щелепно-лицевої ділянки хворі розподіляються наступним чином:
ізольвані пошкодження м’яких тканин обличчя та порожнини рота – 21 (13,9%);
переломи альвеолярного паростка щелеп та вивихи зубів – 5 (3,3 %);
ізольвані переломи нижньої щелепи – 77 (50,7 %); верхньої щелепи 5 (3,3 %);
переломи кісток носа – 10 (6,5 %);
множинні пошкодження мяких тканин та кісток лицевого скелету – 31 (20,4 %);
поєднані переломи кісток лицевого скелету з переломами кісток іншої локалізації – 3 (1,9 %).
Загальна кількість хворих з переломами нижньої щелепи була 99 (65,1%), верхньої щелепи – 6 (3,9 %), кісток носа – 15 (9,8 %), виличної кістки та дуги – 5 (3,3 %). У 11,5 % дітей травма щелепно-лицевої ділянки поєднувалась із струсом головного мозку.
Усім пацієнтам з травматичними пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки поводили комплексне лікування, яке складалось із хірургічної обробки ран, репозиції та іммобілізації кісткових уламків та консервативної терапії (антибіотикотерапія,протизапальна вітамінотерапія, фізіолікування).
При ушкодженнях мяких тканин проводили ранню і ощадливу первинну хірургічну обробку ран, деяким пацієнтам, при потребі, первинну пластику місцевими тканинами. Слід памятати, що пластика тканин щоки чи підочної ділянки у дітей повинна здійснюватись з великою обачністю та ощадливістю, щоб рубцеві зміни на обличчі були мінімальними [2].
Основні принципи лікування переломів щелеп у дітей такі ж, як і в дорослих, тобто репозиція фрагментів, надійна фіксація та заходи, спрямовані на найшвидше відновлення функції.
Необхідно памятати, що діти переносять травму набагато важче, ніж дорослі, тому методи лікування, що застосовуються в дитячій практиці, повинні бути ощадливими та відрізнятися швидкістю виконання.
При лікуванні переломів нижньої щелепи використовувались наступні методи: ??? повязка у 5 хворих, лігатурне звязування зубів бронзово-алюмінієвим дротом – у 4, ??? із швидкотвердіючої пластмаси – у 9, гладка шина-скоба – у 11, двохщелепова шина – у 57 хворих. Остеосинтез швом кістки використаний у 11 дітей. Видалення зубів, що знаходились в лінії перелому, здійснилось у 10 хворих.
Лікування переломів верхньої щелепи у дітей являє значні труднощі. У 2 дітей з переломами верхньої щелепи накладена двох щелепова шина та прщеподібна повязка.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Види та поширення дитячого травматизму за матеріалами відділення хірургіної стоматології ОКЛ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок