Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ цироз

ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ цироз

Назва:
ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ цироз
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,87 KB
Завантажень:
300
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ

Хронічну патологію печінки можна розділити на 3 групи:

1) вади розвитку;

2) із спадковим генезом,

3) із спадковою схильністю.

Вади розвитку печінки зустрічаються рідко і частіше їх діагностують на секції.

Агенезія лівої частки печінки. Відсутність лівої частки печінки створює сприятливі умови для закручування шлунка, що клінічне проявляється важкістю в надчеревній ділянці, нудотою, іноді блюванням після іди і рідко — картиною гострого живота. Об'єктивно виявляють збільшення (компенсаторне) правої частки печінки, прояснення паравертебрально під діафрагмою на рентгенограмі. Діагноз підтверджують дані печінкової артеріографії, гепатосцинтиграфіі, лапароскопії, ізотопних і ультразвукових досліджень. Прогноз для життя сприятливий. Лікування передбачає рухові та дієтичні обмеження.

Агенезія правої частки печінки клінічно проявляється рідко. Іноді спостерігаються симптоми гіпертензії у ворітній вені, холецистохолангіту, правобічної плевролегеневої інфекції. Під час рентгенологічного дослідження виявляють повітря в правому верхньому квадранті живота. Відсутність правої частки печінки можна виявити за допомогою ізотопного, ультразвукового і артеріографічного методів дослідження.

Прогноз для життя сприятливий. Лікування спрямоване на попередження розвитку запальних процесів у печінці і жовчовивідних шляхах.

Повне роздвоєння печінки характеризується тим, що ліва частка звисає на ніжці, в якій знаходяться жовчна протока, жовчний міхур і головний стовбур ворітної вени. Частіше пальпується рухома пухлиноподібна маса в правому підребер'ї, яка може перекручуватися і спричинювати шоковий стан. При частковому закручуванні спостерігаються нападоподібний біль і блювання.

Прогноз для життя сприятливий. Лікування оперативне — укріплення лівої частки печінки. У подальшому важливе значення має попередження розвитку запальних процесів.

Клінічні прояви гепатоспленомегалія, шлунково-кишкова геморагія за відсутності порушення функцій печінки. Діагноз підтверджують дані морфологічних досліджень пунктату печінки.

Лікування гіпертрофічної форми оперативне (накладають анастомоз між ворітною і нижньою порожнистою венами), а ангіохолічної і змішаної — антибактеріальне, жовчогінне і жовчозамісне.

Спадкові захворювання з вираженими змінами з боку печінки досить численні. Це пігментні гепатози (синдром Жільбера, Кріглера—Найяра, Робіна-Джонсона, Ротора та ін.), аномалії вуглеводного (галактоземія, глікогенози та ін.), ліпідного (хвороба Гоше, Німан-на Піка та ін.), білкового (тирозиноз та ін.) та мінерального (хвороба Вільсо-на Коновалова та ін.) обміну.

Хронічні запальні захворювання печінки

Хронічний вірусний гепатит В, D, С, F, не ідентифікований.

В сучасну класифікацію не внесений "хронічний гепатит G", оскільки вірус був виявлений в 1995 p. вже після затвердження класифікації.

За ступенем активності розрізняють неактивний і активний гепатит. Активність гепатиту може бути:

а) мінімальною;

б) помірною;

в) різко вираженою.

Таким чином, в рекомендованій гепатологами класифікації хронічний персистуючий гепатит замінюється на хронічний гепатит з мінімальною активністю або без активності, а хронічний агресивний гепатит — на аутоімунний або хронічний вірусний гепатит з різко вираженою або помірною активністю.

Крім того, слід зазначити, що більш прийнятним є термін "токсичний гепатит", аніж "медикаментозний", "лікарсько-індукований", оскільки розвиток гепатиту може бути зумовлений дією інших речовин (наприклад, при отруєнні блідою поганкою). У дітей часто зустрічаються неспецифічні реактивні і природжені гепатити. Хронічний неактивний або мінімальної активності гепатит вірусної етіології є наслідком перенесеного гострого вірусного гепатиту (ГВГ) В, D, С,- F, маловірогідно А,Е. Морфологічно він характеризується вираженою інфільтрацією лімфоїдними клітинами портальних і перипортальних ділянок, що не порушує цілості граничної гепатоцитарної пластинки (шар печінкових клітин, які відділяють портальний сполучний простір від печінкової часточкової паренхіми), без вираженого внутрішньочасточкового фіброзу в динаміці і з повним збереженням структури печінкових часточок. Н.І.Нісевич і В.Ф.Учайкін (1984) виділяють такі ланки в механізмі ураження печінки при хронічному вірусному гепатиті (ХВС):

1) тривала персистенція вірусу;

2) активація перекисного окислення ліпідів;

3) підвищення активності лізосомального апарату гепатоцитів при одночасному зниженні синтезу інгібітора протеолізу 2-макроглобуліну;

4) аутоімунні процеси за участю Т- і В-лімфоцитів, сенсибілізованих вірусом і гетерогенізованими гепатоцитами, і у зв'язку з дефіцитом Т-супресорів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ цироз

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок