Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ЛІКУВАННЯ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ

ЛІКУВАННЯ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ

Назва:
ЛІКУВАННЯ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,57 KB
Завантажень:
149
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
ЛІКУВАННЯ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ

Загальні положення

1. Створення лікувально-охоронного режиму. Лікування повинно бути комплексним і включати в себе раціональне дієтичне харчування, лікування з приводу спазму судин, гіповолеміі, регуляцію водно-електролітного обміну, нормалізацію метаболізму, матково-плацентарного кровообігу, проведення антиоксидантної і дезинтоксикаційної терапії, усунення гіпоксії плода.

2. Дієта, їжа має містити повноцінні білки (50 % білків тваринного і 50 % рослинного походження). На нього багаті м'ясо, риба, яєчний білок, сир, кефір. Раз на тиждень влаштовують розвантажувальні дні (яблучний або сирний). Доцільно дотримувати режиму дня і відпочинку.

3. Медикаментозні препарати треба призначати з урахуванням механізму дії та сумісності їх. Звичайно рекомендують такі групи лікувальних засобів: а) седативні (препарати валеріани лікарської, сибазон; при підвищеній збудливості — предіон для ін'єкцій, дроперидол, азоту закис; б) діуретичні і солевивідні (маніт, етакринова кислота, спіронолактон, фуросемід, клопамід, дихлотіазид); в) гіпотензивні фенотіазинового ряду (аміназин, дипразин); гангліоблокатори (пірилен, пентамін, гігроній та ін.); антигіпертензивні (раунатин, резерпін); г) мютропні вазодилататори (дибазол, еуфілін, папаверину гідрохлорид); д) адреноблокатори (піроксан, фентоламін); е) симпатоміметичні (орнід); є) спазмолітичні (спазмолітин, ізоверин, ношпа, апрофен); ж) засоби, що коригують гемодинаміку і обмін речовин (глюкоза, унітіол, кордіамін, альбумін, гемодез, калію гідрокарбонат, метіонін, галаскорбін, драже «Гендевіт»); проти ламкості капілярів — аскорутин, кальцію глюконат; з) антигіпоксичні (сигетин, кокарбоксилаза, кислота аденозинтрифосфорна, токоферолу ацетат, ціанокобаламін, кислота фолієва, плазма). Треба також широко використовувати оксигенотерапію.

4. Лікування повинно проводитись з урахуванням переваги того чи іншого синдрому. Виділяють такі синдроми: а) гіпертензивний (спостерігається у 85 % випадків; призначають гіпотензивні засоби, а саме: дибазол, папаверину гідрохлорид, спазмолітичну дію посилюють за допомогою клофеліну і бета-міметичних засобів — анаприліну, фенотеролу); б) синдром з перевагою набряків (спостерігається у 34 % випадків; призначають діуретичні засоби — лазикс, еуфілін, гіпотіазид, особливо при загрозі набряку мозку); в) нефротичний з перевагою протеїнуріі (спостерігається у 22 % випадків; з метою компенсації протеїну переливають плазму, альбумін); г) синдром судомної готовності (спостерігається у 20 % випадків; призначають дроперидол, сибазон у поєднанні з еуфіліном, магнію сульфатом, сечогінними); д) коагулопатичний (спостерігається у 18 % випадків; призначають гепарин); е) синдром фетоплацентарної недостатності (призначають сигетин, гемодез, вітамінні препарати, кисень). Таким чином, у кожному окремому випадку вагітна повинна бути ретельно обстежена з метою виявлення переважання того чи того синдрому. Відповідно до цього їй призначають адекватне лікування. Це є запорукою успішного лікування гестозу.

5. При введенні препаратів треба дотримуватись послідовності за патогенетичним принципом. Терапію слід розпочинати із знімання спазму периферичних судин. При цьому посилюється ефективність дії гіпотензивних і діуретичних (поліпшується нирковий кровообіг і збільшується діурез) засобів, а також інфузійної терапії (знімається ризик перевантаження судинного русла, набряку легенів і мозку). Для зняття спазму периферичних судин доцільно внутрішньовенне вводити еуфілін (по 10 мл 2,4 % розчину на 20—40 мл 40 % розчину глюкози); глюкозо-новокаїнову суміш (200—300 мл 20 % розчину глюкози зі 100—150 мл 0,5 % розчину новокаїну з добавкою інсуліну — 1 ОД на 4 г сухої речовини), спазмолітичні засоби, титрований розчин аміназину.

У другу чергу призначають гіпотензивну терапію. При цьому спочатку вводять препарати швидкої дії типу гангліоблокаторів (пентамін, імехін та ін.) та адреноблокаторів (піроксан). Для закріплення досягнутого ефекту додають препарати помірної гіпотензивної дії — дибазол, препарати раувольфії, магнію сульфат. Гангліоблокатори вводять у малих дозах і дуже обережно.

У третю чергу призначають діуретичні засоби (дегідратація організму), але обов'язково після досягнення гіпотензивного ефекту, зняття спазму судин нирок і у поєднанні з інфузійною терапією.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: ЛІКУВАННЯ ПІЗНЬОГО ГЕСТОЗУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок