Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Анемія

Анемія

Назва:
Анемія
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,04 KB
Завантажень:
583
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Під анемією розуміють патологічний стан, що характеризується зменшенням кількості еритроцитів та (або) гемоглобіну в одиниці об'єму крові. Можна говорити про анемію як про стан, який характеризується зниженням утворення еритроцитів або збільшенням їх деструкції, або поєднанням обох чинників. Еритроцити та гемоглобін, котрий міститься в них, виконують важливу функцію транспортування кисню в тканини. Таким чином, зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну зумовлює недостатнє забезпечення тканин киснем.

Класифікація. Анемія різноманітна за етіологією, патогенезом і клініко-гематологічними особливостями. Нині в класифікації дотримуються патогенетичного принципу (Л.І.Ідельсон, В.І.Калінічева, 1979). Виділяють 3 основні групи:

1) анемія, пов'язана з крововтратою;

2) анемія, пов'язана з порушенням кровотворення;

3) анемія, пов'язана з підвищеним руйнуванням еритроцитів.

Під час діагностики анемії традиційним є виділення її форм залежно від колірного показника. При нормохромній анемії він становить 0,8—1, гіпохромній — менш ніж 0,8 і гіперхромній — понад 1. За функціональним станом кісткового мозку, його здатністю до регенерації розрізняють анемію регенераторну (кількість ретикулоцитів більша ніж 0,5 %), гіперрегенераторну (менш ніж 5 %) і гі-порегенераторну. Відповідно до вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові виділяють 3 ступені важкості анемії:

а) легка анемія — вміст гемоглобіну в межах 90—110 г/л, кількість еритроцитів становить 3 х 1012—3,5 х 1012/л;

б) анемія середньої важкості — вміст гемоглобіну 70—90 г/л, кількість еритроцитів 2,5 х 1012— 3 х 1012/л;

в) важка анемія — вміст гемоглобіну менш ніж 70 г/л, кількість еритроцитів менша ніж 2,5х 1012/л.

АНЕМІЯ, ПОВ'ЯЗАНА З КРОВОВТРАТОЮ

Гостра постгеморагічна анемія може бути різної етіології. У новонароджених гостра крововтрата пов'язана з пошкодженням плаценти, розривами судин пуповини, фетофетальною кровотечею, геморагічними синдромами. У старшому віці кровотечу спричинюють зовнішні травми або травми внутрішніх органів, які супроводжуються розривами судин. Великі шлунково-кишкові кровотечі можуть бути наслідком виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, виразок дивертикула Меккеля, варикозного розширення вен стравоходу та шлунка при гіпертензії в системі ворітної вени. Гостра постгеморагічна анемія часто спостерігається у дітей, котрі страждають на геморагічний діатез, злоякісні пухлинні захворювання.

Патогенез. Важкість стану зумовлена інтенсивністю, тривалістю кровотечі та загальним об'ємом крововтрати. Значну втрату крові діти переносять гірше, ніж дорослі. Особливо важко це відбивається на стані новонароджених, втрата 10-15 % крові у них спричинює шок, тоді як у дорослих вона компенсується самостійно. У дітей старшого віку до стану небезпечного шоку призводить втрата 30—40 % крові. Раптова втрата 50 % ОЦК призводить до летального кінця. Водночас, якщо кровотеча відносно повільна, дитина здатна перенести втрату 50 % крові та навіть більше.

Клініка. Клінічна картина гострої постгеморагічної анемії складається з двох синдромів — колаптоїдного та анемічного. Діти стають блідими, млявими, адинамічними. Відзначаються запаморочення, шум у вухах, холодний піт, блювання, позіхання, часом гикавка, зниження AT, частий ниткоподібний пульс, задишка, тахікардія, над верхівкою серця вислуховується систолічний шум. У важких випадках з'являються ціаноз, судоми, порушення зору. У новонароджених спостерігається різка блідість, м'язова атонія, западання живота, серцебиття, прискорене дихання.

Гематологічна картина залежить від термінів проведення дослідження. У ранній період крововтрати (рефлекторна фаза компенсації) у зв'язку з надходженням депонованої крові в судинне русло і зменшенням її об'єму внаслідок рефлекторного звуження значної частини капілярів кількість гемоглобіну та еритроцитів в одиниці крові змінюється незначно і не відбиває справжньої анемізації. Це також зумовлене тим, що одночасно відбувається втрата як ферментних елементів, так і плазми крові. Ранніми ознаками крововтрати є тромбоцитоз і лейкоцитоз, котрі визначаються вже в перші години. Виражену анемію виявляють не відразу, а лише через 1—3 доби після початку кровотечі, коли настає гідремічна фаза компенсації, яка характеризується надходженням у кровоносну систему тканинної рідини. У цій фазі виявляють справжню анемізацію без зниження колірного показника. Через 4—5 діб після початку кровотечі настає кістково-мозкова стадія компенсації. Вона вирізняється наявністю в периферичній крові великої кількості ретикулоцитів. Водночас виявляють молоді клітини гранулоцитарного ряду, спостерігається зсув лейкоцитарної формули вліво на фоні лейкоцитозу. Відновлення маси еритроцитів відбувається протягом 1—2 міс, при цьому втрачається резервний фонд заліза в організмі, що може призвести до гіпохромії еритроцитів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Анемія

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок