Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> НЕЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

НЕЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Назва:
НЕЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,82 KB
Завантажень:
381
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
НЕЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

Нецукровий діабет — захворювання, зумовлене порушенням синтезу, транспорту та вивільнення нейрогіпофізарного гормону вазопресину. Розрізняють первинну, вторинну та вазопресинрезистентну форми захворювання.

Нецукровий діабет, зумовлений порушеннями гіпоталамо-гіпофізарної системи, звичайно розвивається або відразу, або протягом 2—4 тиж після дії патогенетичного фактора (травма, гостра інфекція тощо). При хронічній інфекції захворювання може розвинутися протягом 1—2 років. Основними патогенетичними механізмами вторинної форми нецукрового діабету є порушення вироблення вазопресину нейронами супраоптичного та паравентрикулярного ядер гіпоталамуса, порушення передавання вазопресину аксонами гіпоталамо-гіпофізарного тракту, посилення розпаду вазопресину на периферії, що призводить до зниження концентрації цього гормону в крові та порушення процесу реабсорбції води в дистальних відділах ниркових канальців. Цукровий діабет вважають ідіопатичним, якщо причина захворювання не з'ясована.

Вазопресинрезистентний нецукровий діабет — сімейна форма захворювання, зчепленого зі статтю; успадковується за материнською лінією та спостерігається тільки у хлопчиків. Вазопресин при цьому виробляється в достатній кількості, але нирки не реагують на підвищення рівня гормону в крові.

Клініка. Основні клінічні ознаки захворювання такі: сильна спрага, часте сечовипускання, нічне нетримання сечі, загальна слабкість, головний біль, поганий апетит. Хворий може випити за добу 10 л рідини й більше. Слід зазначити, що при поліурії питома вага сечі звичайно не перевищує 1000— 1005. Відносна густина сечі протягом доби практично не змінюється. При обмеженні вживання рідини розвивається виражена дегідратація організму. Шкіра та слизові оболонки дуже сухі, потовиділення немає навіть тоді, коли втрата рідини з сечею компенсована питтям.

Апетит також знижений, і це веде до хронічного недоїдання та затримки фізичного та статевого розвитку. Частий біль у суглобах, спостерігається схильність до запорів.

Нецукровий діабет у грудному віці проявляється чітко вираженими симптомами зневоднення та періодичним різким підвищенням температури тіла, блюванням і розвитком колаптоідного стану. Для запобігання цим явищам дитина між годуваннями має отримувати достатню кількість рідини.

Лікування. Успіх його залежить від того, чи визначена причина розвитку нецукрового діабету. Необхідно лікувати основне захворювання (призначення протизапальних засобів, оперативне лікування). Замісна терапія полягає в безперервному використанні лікарських засобів, що містять вазопресин (адіурекрин, адіуретин, пітуїтрин та ін.). Вони поліпшують стан хворого, зменшують добовий діурез, усувають поліурію та полідипсію. Слід пам'ятати, що хронічний риніт, тонзиліт, аденоїдні вегетації у дитини можуть призвести до порушення всмоктування адіурекрину та адіуретину. У таких випадках лікування треба починати з санації верхніх дихальних шляхів. Компенсований нецукровий діабет звичайно не впливає на фізичний та статевий розвиток дитини.

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: НЕЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок