Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Опіки

Опіки

Назва:
Опіки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,45 KB
Завантажень:
1240
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Опіки — це ушкодження тканин організму, які виникають унаслідок місцевої дії високої температури, хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого випромінювання.

За даними ВООЗ, на термічні ушкодження припадає 6 % від усієї кількості травм мирного часу.

Розрізняють термічні, хімічні, електричні і променеві опіки. Опіки можуть бути виробничими і побутовими. Виділяють також опіки воєнного часу.

За локалізацією виділяють опіки кінцівок, тулуба, обличчя, волосистої частини голови, верхніх дихальних шляхів, промежини.

Термічні опіки відносять до травматичних ушкоджень покривів тіла людини, які виникають унаслідок дії на шкіру і слизову оболонку термічних факторів. Найчастіше зустрічаються опіки верхніх кінцівок. Термічні опіки можуть бути спричинені полум'ям, киплячими рідинами, розжареними предметами, паром, газоподібними продуктами горіння, вибухом займистих речовин тощо. При пожежах до термічних опіків приєднується несприятливий вплив на організм чадного газу.

Класифікація опіків:

I ступінь — ушкодження епідермісу. Характеризується болючістю, почервонінням і набряком шкіри. Через 2 — 3 дні ці симптоми зникають, а на 3 — 4-й день починається лущення епідермісу, з'являється пігментація шкіри;

II ступінь — ушкодження всього епітелію. Характеризується появою пухирів, заповнених прозорою жовтуватою рідиною, які з'являються одразу ж після опіку або через кілька годин (днів). Під час розтину пухирів виникають плазмо- і лімфорея. За відсутності нагноєння пухирі можуть розсмоктатись або в міру відшарування змертвілого епідермісу відбувається самостійне загоєння рани. Епітелізація закінчується через 7 — 12 днів без утворення рубця. Через 2 — 3 тиж відновлюються епідерміс і нормальне забарвлення шкіри;

III ступінь — некроз шкіри. Опіки III ступеня поділяють на 2 групи: а і б. При опіках ІІІа ступеня ранова поверхня покрита світло-коричневим або сірим струпом, який утворюється внаслідок змертвіння епітелію і поверхневих шарів шкіри. Через 3 — 4 тиж настає загоєння, іноді утворюються гіпертрофічні рубці. При опіку ІІІ6 ступеня розвивається некроз усіх шарів дерми (разом з волосяними цибулинами, потовими і сальними залозами);

IV ступінь — некроз шкіри та інших тканин (підшкірна жирова клітковина, фасції, м'язи, кістки).

Для оцінки важкості ушкодження і вибору плану лікування важливе значення має визначення площі опіку. З цією метою застосовують такі методи:

1. Метод А.Уоллеса ("правило 9"). Площі поверхонь основних частин тіла становлять: голова — 9 %, верхні кінцівки — по 9 % кожна, передня поверхня тіла і задня поверхня тіла — по 18 %, нижні кінцівки — по 18 %, промежина — 1 %.

2. Метод І.І. Глубова ("правило долоні"). Площу опіку порівнюють із площею долоні потерпілого, яку приймають за 1 % від всієї поверхні тіла.

3. Метод Б.М. Постнікова. Після введення хворому морфіну гідрохлориду на ушкоджену ділянку накладають прозору плівку. Обводять на плівці межі ділянки (спиртовим розчином метиленового синього). Потім плівку накладають на сантиметрову сітку і визначають площу опіку.

4. Метод Г.Д. Вілявіна. За допомогою спеціальних штампів силуетів тіл людини роблять відбитки на міліметровому папері. Висота силуету — 17 см. Кількість міліметрових квадратів на поверхні силуету дорівнює такій самій кількості квадратних сантиметрів на шкірі людини зростом 170 см.

Першу медичну допомогу при опіках падає фельдшер чи медична сестра. Треба негайно зняти тліючий одяг, вивести потерпілого із зони вогню, накласти на опікову поверхню асептичну пов'язку, а при великих опіках її можна накрити рушником, простирадлом. При глибоких опіках кінцівок проводять іммобілізацію. Якщо в потерпілого з'явились озноб і тремтіння, необхідно тепло вкрити його, дати гаряче пиття. Для профілактики больового шоку вводять анальгетики, нейролептики, седативні засоби (в максимальних дозах). Під час транспортування хворі повинні лежати. Якщо воно триває більше ніж 1 год., фельдшер повинен проводити протишокове лікування (інгаляції киснем, інгаляційна анестезія, внутрішньовенне введення плазмозамінних або електролітних розчинів, лужно-сольових розчинів, високомолекулярних декстранів, препаратів для дезінтоксикаційної терапії).

Лікувальні заходи в стаціонарі розпочинають з інфузійної терапії. Для зняття болю кожні 4 — 6 год. уводять наркотичні і ненаркотичні анальгетики, транквілізатори, нейролептики. За наявності нудоти і блювання вводять 0,5 мл І % розчину атропіну сульфату, виконують новокаїнові блокади (вагосимпатичну, паранефральну, футлярну, провідникову). Для ліквідації гіповолемії, відновлення тканинної перфузії, нормалізації судинного тонусу і серцевої діяльності проводять інфузійну терапію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Опіки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок