Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ОТРУЄННЯ свинцем та його сполуками

ОТРУЄННЯ свинцем та його сполуками

Назва:
ОТРУЄННЯ свинцем та його сполуками
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,89 KB
Завантажень:
567
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ОТРУЄННЯ СВИНЦЕМ ТА ЙОГО СПОЛУКАМИ

Професійні отруєння свинцем та його неорганічними сполуками досить поширені в низці галузей промисловості: при видобутку свинцевих руд, виплавлянні свинцю, виробництві акумуляторів, освинцюванні телефонного та електричного кабеля, паянні, лудінні, загартовуванні у свинцевих ваннах, виготовленні куль, дробу, свинцевої бронзи, свинцевого білила, рихтуванні автомобілів, виробництві і застосуванні фарб, що містять свинець, гумотехнічних виробів, у фарфоро-фаянсовому виробництві, при виготовленні і застосуванні друкарського шрифту, ремонті двигунів внутрішнього згоряння, які працюють на свинцевому бензині, при контакті з етильованим бензином, у сільському господарстві при боротьбі з шкідниками, при розбиранні суден, пофарбованих металоконструкцій, у фармацевтичній промисловості при виготовленні примочок, компресів, мазей, пластирів.

Побутове надходження свинцю в організм у звичайних умовах становить 0,05—2 мг на добу.

Свинець (Pb) — синювато-сірий метал, густина 11,37 г/см3, температура плавлення 327 °С, випаровування розпочинається при температурі 400—500 °С, температура кипіння 1500 °С. Під час плавлення свинцю при температурі 1100 °С тиск його пари у повітрі досягає 0,68 Па. Свинець добре затримує іонізуюче випромінювання і тому широко застосовується в ядерній фізиці, медицині.

ПАТОГЕНЕЗ. Найважливіше значення має проникнення свинцю ..через органи дихання (у середньому 10—ЗО % свинцю, яких вдихають, вводиться через дихальні шляхи і 5—10 % потрапляє у травний канал) Надходження аерозолів свинцю через легені найбільш небезпечне для організму. Токсична речовина швидко потрапляє в кров, минаючи природний фільтр — печінку. У шлунку при взаємодії з хлористоводневою (соляною) кислотою свинець перетворюється у хлорид свинцю, який добре розчиняється і всмоктується Під час перетравлювання іжі всмоктування свинцю дуже знижується (тому перед роботою з свинцем бажано добре попоїсти). Неорганічний свинець може надходити через шкіру, проте цей шлях великого значення не має Потрапивши в кров, свинець циркулює у вигляді сполук — фосфату й альбумінату, що перебуває у колоїдному стані. Більша частина його (90%) зосереджена в еритроцитах і лейкоцитах, менша — у білкових сполуках плазми.

Клінічна картина. Гостре отруєння розвивається при дії високих концентрацій свинцю. Одноразове приймання свинцю в дозі 150—450 мг/кг або вдихання повітря, що містить свинець у концентрації 270— 790 мг/м3, спричиняє смерть.

Є ознаки ураження нервової і травної систем, нирок та інших органів: головний біль, запаморочення, холодний піт, солодкуватий металевий присмак у роті, слинотеча, втрата апетиту, нудота, іноді блювання, понос або запор, переймоподібний біль у животі, біль і слабкість у ногах, зниження зору, безсоння. У тяжких випадках можуть розвиватися задишка, порушення дихання за типом Чейна — Стокса і серцево-судинної діяльності, судороги, сплутаність свідомості, неврит і атрофія зорових нервів, маячення, епілептичні припадки, кома, набряк легень. Через 8—30 днів можливий розвиток енцефалопатії.

При обстеженні виявляють болючість живота, підвищення з наступним зниженням глибоких і підошовних рефлексів, парези периферичного типу, що поєднуються з патологічними симптомами на стопах та ознаками вегетативної дисфункції (підвищений пілоромоторний рефлекс, гіпергідроз або сухість шкіри). Описані менінгеальний синдром, крововилив у підпавутинний простір і речовину мозку. Можливий розвиток підгострого або хронічного інтерстиціального міокардиту, гострої тяжкої дистрофії печінки.

У тяжких випадках у сечі з'являється білок, зернисті циліндри, підвищується вміст порфірину. У крові виявляють ретикулотицоз, велику кількість поліхроматофільних еритроцитів.

Хронічне отруєння (сатурнізм) розвивається поступово На перших етапах немає симптомів отруєння, але потім з'являються ознаки мікросатурнізму (передхворобиий стан), потім настає повна картина захворювання.

Характерними симптомами є землисто-бліде забарвлення шкіри і свинцева кайма. Колір шкіри (свинцевий колорит) пов'язаний з розвитком анемії 'порушенням мікроциркуляції в шкірі, а також підвищеним вмістом порфіринів у крові, які спричиняють гіперпігментацію шкіри. Нагадує колір обличчя при злоякісній раковій кахексії. Свинцева кайма — лілувато-сіра смужка уздовж краю ясен і зубів — пов'язана з відкладанням сірчистого свинцю. Чорно-сіре забарвлення може бути на язиці, м'якому піднебінні, а також на щоках і губах. Свинцева кайма як єдиний симптом не може зумовити діагноз свинцевого отруєння, оскільки вона свідчить тільки про надходження свинцю. Свинцевою каймою іноді вважають відкладення зубного каменю на шийці зуба або свинцеве забарвлення краю ясен при вираженому пародонтозі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ОТРУЄННЯ свинцем та його сполуками

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок