Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Переломи плечової кістки

Переломи плечової кістки

Назва:
Переломи плечової кістки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
336,25 KB
Завантажень:
291
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Переломи плечової кістки становлять 7—12 % усіх переломів кісток скелета. Вони можуть виникати внаслідок прямої і непрямої травми з відповідною лінією зламу і зміщенням відламків (мал. 1).

Розрізняють переломи проксимального кінця плечової кістки, діафізу і дистального кінця. Переломи проксимального кінця плечової кістки бувають внутрішньо-суглобовими (переломи головки і анатомічної шийки; у дітей — епіфізеолізи) і позасуглобовими (ізольовані переломи великого або малого горбка, хірургічної шийки). Виникають вони як наслідок прямої (удар) або непрямої (падіння на лікоть або кисть) травми.

Внутрішньосуглобові переломи. Переломи головки плечової кістки трапляються досить рідко, бувають у вигляді двох або й більше відламків. Переломи анатомічної шийки зустрічаються частіше. Зміщення відламків у цих випадках залежить від механогенезу і сили травми.

При сильному ударі головка плечової кістки розбивається, а при переломі анатомічної шийки вона розвертається у порожнині суглоба і затискається внаслідок рефлекторного скорочення довгих м'язів плеча. Від сили, яка діє по осі плеча, відламки можуть збиватись докупи.

Діагностика. Під час огляду відзначають припухлість плечового суглоба, обумовлену крововиливом у суглоб (гемартрозом) і набряком тканин. Пальпаторно головка плечової кістки внаслідок зміщення на своєму місці може й не прощупуватись, а місце перелому визначають за місцем максимального болю. Активні рухи через біль неможливі, а пасивні обмежені і також викликають різкий біль. При вбитих переломах ці симптоми недостатньо виражені, тому локалізацію і характер перелому визначають рентгенологічно.

Лікування хворих з внутрішньосуглобавими переломами проксимального кінця плечової кістки залежно від характеру перелому і віку хворого може бути консервативним і оперативним. При переломах без зміщення відламків або їх вбиття застосовують короткочасну іммобілізацію руки на клиноподібній подушці при відведеному на 60° плечі і передній девіації (на 25°) з раннім функціональним лікуванням. Таке ж лікування можна застосовувати незалежно від ступеня зміщення відламків щодо хворих похилого віку, яким зашкодили б певного роду пов'язки (важкі або такі, що стискають грудну клітку). Епіфізеоліз із зміщенням у ширину і під кутом вимагає ідеальної репозиції для доброго зрощення і збереження нормального росту кістки. Вправлення проводять під наркозом з наступною фіксацією гіпсовою пов'язкою терміном 10—18 днів.

При переломах головки і анатомічної шийки плечової кістки, що не вправляються (в осіб фізично сильних і молодого віку), застосовують оперативне лікування. Операція полягає в репозиції відламків і скріпленні їх гвинтом або спицями Кіршнера, які проводять через шкіру і великий горбок. Спиці через 2—3 тижні видаляють і переходять до розроблення рухів у плечовому суглобі. При роздроблених переломах головки відламки викидають і обробляють поверхню дистального відламка з перекриттям його за типом артропластики (консервовані оболонки) для відновлення рухів у суглобі. Артродез, який застосовували раніше, не знайшов підтримки у більшості спеціалістів.

Значно кращі результати отримують при ендопротезуванні головки плечової кістки (пластмаса, кераміка, метал). Переломи хірургічної шийки — найчастіший вид пошкодження проксимального кінця плечової кістки, особливо у людей старшого віку. Виникають вони, як правило, внаслідок непрямої травми, при падінні на лікоть або витягнуту руку.

Від механогенезу залежать характер перелому і зміщення відламків. Ламається кістка в критичній зоні — між зафіксованою м'язами частиною плеча вгорі і внизу. Падіння на приведену руку призводить до аддукційного перелому хірургічної шийки, при якому центральний відламок відводиться і ротується назовні, а периферичний приводиться до тулуба з утворенням кута в ділянці перелому, відкритого всередину і дещо назад (мал. 2, а).

Якщо в момент падіння плече відведене, виникає абдукційний перелом, при якому відламки характерно зміщуються з утворенням кута, відкритого назовні і дещо назад. Центральний відламок приведений і ротова-ний всередину, а периферичний перебуває у положенні відведення від тулуба (мал. 2, б).

Якщо при падінні на лікоть діюча сила співпадає з віссю плечової кістки, виникає вбитий перелом плечової кістки, при якому периферичний відламок вбивається в губчасту речовину дещо ширшого в діаметрі центрального відламка

Вбиття (зчеплення) між собою відламків може виникати також при аддукційних і абдукційних переломах.

Симптоми і діагностика. При вбитих переломах хірургічної шийки плечової кістки клінічна симптоматика скупа, тому що зчеплені відламки в місці перелому не рухаються і через те болю немає ні при пасивних, ні при активних рухах верхньою кінцівкою. Хворі можуть відчувати біль при такому переломі тільки під час постукування по осі плеча або при ротаційних рухах. Вирішальною в діагностиці є рентгенограма верхньої третини плеча і обов'язково у двох проекціях.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Переломи плечової кістки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок