Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Пієлонефрит — інфекційне запалення

Пієлонефрит — інфекційне запалення

Назва:
Пієлонефрит — інфекційне запалення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,22 KB
Завантажень:
920
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ПІЄЛОНЕФРИТ

Пієлонефрит — інфекційне запалення переважно інтерстиціальної тканини нирки та ниркової миски. Воно належить до найпоширеніших хвороб нирок. Разом із тим пієлонефрит діагностують лише в 1/6 усіх випадків. При пієлонефриті, крім слизової оболонки ниркових мисок, як правило, уражується й інтерстиціальна тканина нирок. Клубочки нирок залучаються в патологічний процес лише в пізніх стадіях захворювання. Розрізняють дві форми пієлонефриту: первинний, або неускладнений, і вторинний, або ускладнений, який ускладнює органічні та функціональні процеси в сечовивідних шляхах, що порушують динаміку сечовиділення. На практиці частіше зустрічається вторинний пієлонефрит, що пов'язано в дівчаток з особливостями будови сечостатевих органів, у молодих жінок — з вагітністю, а в чоловіків літнього віку — з аденомою передміхурової залози.

Етіологія. Причинами пієлонефриту є інфікування кишковою паличкою (у 70—80 % випадків це Е. соlі типу 0, у 8—10 % випадків—Е, раrасоli), ентерококом (Str. fеса1іs), протеєм, сальмонелами, стафілококом. У разі хронічного пієлонефриту частіше зустрічається змішана мікрофлора. Певну роль у розвитку пієлонефриту можуть відігравати віруси, а також змінені форми бактерій (Е-форми). Бактерії потрапляють і гематогенним (не завжди мікрофлора, яка міститься в крові, відповідає мікрофлорі сечовивідних шляхів), лімфогенним або безпосередньо висхідним шляхом. Розвитку пієлонефриту сприяють обструктивні уропатії, сечокам'яна хвороба, урологічні маніпуляції, природжені аномалії сечовивідних шляхів, вагітність та післяпологовий період, коліти, міхурово-сечовідний рефлюкс. Сприяють розвитку пієлонефриту важкі захворювання, які знижують імунологічну реактивність організму, особливо цукровий діабет. Пієлонефрит може перебігати гостро та хронічно.

Клініка гострого пієлонефриту нагадує важкий інфекційний процес, що супроводжується значною інтоксикацією, але завжди з'являються місцеві порушення, завдяки яким можна встановити правильний діагноз. Для гострого пієлонефриту характерна тріада: підвищення температури тіла, яке супроводжується ознобом, біль у попереку та дизуричні явища. Біль у попереку частіше тупий, але інколи виникає гострий біль, який і нагадує ниркову коліку. Спостерігається напруження м'язів у поперековій ділянці, а іноді і передньої черевної стінки. Пальпація нирок також буває болісною, синдром Пастернацького позитивний. Спостерігаються полакіурія та поліурія. Добовий діурез збільшений. Це пояснюється порушенням реабсорбції в канальцях. Іноді буває олігурія. Під час сечовиділення з'являється різь. У сечі зміни незначні: помірна кількість білка (0,5—1 г/л), лейкоцити, іноді велика кількість епітеліальних, лейкоцитарних, гіалінових циліндрів, незначна кількість еритроцитів. Слід зазначити, що в разі однобічного процесу в сечі змін може не бути, незначні зміни можуть спостерігатися в період розпалу процесу. Характерним є значне збільшення кількості мікроорганізмів у сечі, що перевищує 100 000: 1 мл. У крові в перші дні хвороби спостерігається лейкоцитоз (кількість лейкоцитів до ЗО •109— 40•109/л) з нейтрофільозом та зсувом до мієлоцитів, еозинофілів немає. Біохімічні показники крові змінюються незначно. Виділяють різні форми гострого пієлонефриту:

1. Гостру з проявами загального сепсису.

2. Гостру з місцевими проявами, фебрильною температурою тіла та ознобом.

3. Підгостру, при якій загальні прояви виражені незначно, а переважають місцеві зміни.

4. Латентну, при якій і загальні, і місцеві прояви не виражені.

Клініка. Загальноприйнятим є розподіл клінічної картини гострої ниркової недостатності на 4 періоди: 1 -й — шоковий, або початкової дії етіологічного фактору; 2-й — анурії або олігурії, який характеризується різким зниженням добового діурезу; 3-й — період відновлення діурезу і поліурії і 4-й — період одужання і відновлення функції нирок.

У 1-й період на перше місце виступають симптоми основного захворювання, яке спричинили розвиток гострої ниркової недостатності та шоку. Клінічні прояви бувають різними: при шоковій нирці, яка зумовлена синдромом здавлювання, опіками, профузними кровотечами, ураження нирок спричинюється їх ішемією, а також спостерігаються прояви гострої судинної недостатності та анемії. При гострій нирковій недостатності, спричиненій порушеннями водно-електролітного обміну, на перше місце виступає дегідратація, при отруєннях — прояви отруєння і ураження органів травлення, при ураженнях отрутами, які мають гепатотоксичний вплив, — печінкова недостатність.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Пієлонефрит — інфекційне запалення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок