Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Плевральна пункція

Плевральна пункція

Назва:
Плевральна пункція
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,91 KB
Завантажень:
334
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Пункцію плевральної порожнини виконують з діагностичною та лікувальною метою.

Діагностичний плевроцентез потрібно робити всім хворим з плевральним випотом нез'ясованої етіології Лікувальний плевроцентез необхідно робити у випадках скупчення значної кількості рідини в плевральній порожнини, а також якщо необхідно увести в плевральну порожнину ліки

Протипоказання. Підвищена кровоточивість, піодермія, оперізуючий лишай у місцях виконання пункції

Для проведення діагностичного плевроцентезу потрібні спирт, йод для дезинфекції місця пункції, стерильні ватні тампони і марлеві серветки (10Х10 см), пелюшки, клеол, лейкопластир, набір розчинів та інструментів для місцевої анестезії (0,5 % розчин новокаїну, голки для внутрішньошкірної та внутрішньо м’язової ін'єкцій, 2 шприца ємкістю 5—10 мл і 1 стерильний шприц ємкістю 20—50 мл), голки для пункції плеври довжиною 10 см і діаметром 1 мм, розчин гепарину (1000 ОД в 1 мл), стерильний і нестерильний ПОСУД для плевральної рідини, 0,1 % розчин атропіну і кордіаміну, 2 рентгенограми грудної клітки (у Прямій та боковій проекціях), стерильні гумові рукавички.

Методика виконання діагностичного плевроцентезу . Хворий сідає на стілець з високою спинкою, обличчям до спинки, на яку кладуть подушку. Зігнуті в ліктях руки розміщують на подушку, голову на руки або злегка нахиляють Спина хворого має бути у вертикальному положенні. Якщо хворий не в змозі сидіти, торакоцентез роблять у положенні лежачи. При накопиченні рідини у порожнині плеври хворого повертають на хворий бік, а при пневмотораксі — на здоровий

Перед виконанням плевроцентезу лікар і медична сестра надягають маски, миють руки, обробляють Їх 70 % розчином спирту та змащують 5 % спиртовим розчином йоду Обов'язково надягають стерильні гумові рукавички.

Вибирають місце пункції залежно від розташування випоту, що контролюється фізикальними та рентгенологічними даними.

Треба пам'ятати, що в усіх випадках проведення плевроцентезу голку вводять по верхньому краю ребра, ба по його нижньому краю проходить судинно-нервовий пучок, ушкодження якого може викликати серйозні ускладнення.

Відмітивши місце проколу 5 % спиртовим розчином йоду, ділянку пункції у межах кола радіусом 10см обробляють цим самим розчином. Рештки йоду збирають стерильним тампоном, змоченим спиртом, щоб не потрапив у плевральну порожнину, де він може спричинити утворення спайок.

Зону пункції обкладають стерильними пелюшками. Послідовно вводять внутрішньошкірно, підшкірно 0,5 % розчині новокаїну, проводять анестезію надкісниці, інфільтраційну анестезію міжреберних м’язів плеври. При цьому голку просовують поступово, з перервами, уводячи через кожні 2 мм по 0,2 мл новокаїну. При проколюванні плеври створюється відчуття провалу. Після цього поршень шприца підтягують на себе. Надходження у шприц разом з новокаїном плевральної рідини свідчать про те, що голка досягла плевральної порожнини

Плевральна рідина не надходить у шприц, якщо голку введено вище (в легеню) чи нижче (в черевну порожнину) плевральної порожнини або у разі відсутності в ній плевральної рідини.

Після анестезії голку виймають з грудної клітки і в цьому місці виконують пункцію плевральної порожнини спеціальною голкою і шприцом ємкістю 20—50 мл, у якому міститься 1 мл (1000 Од/ мл) розчину гепарину для запобвігання зсіданню рідини у шприц, голку виймають і на місце проколу накладають стерильний марлевий тампон, змочений спиртом, зверху стерильну марлеву серветку, яку прикріплюють до грудної стінки лейкопластиром або клеолом. Плевральну рідину доставляють до лабораторії для дослідження негайно, щоб запобігти руйнуванню ферментів та клітинних елементів.

Для проведення лікувального плевроцентезу необхідно взяти стерильні ватні та марлеві тампони, пелюшки, клеол, лейкопластир, набір розчинів та інструментів для місцевої анестезії (див. проведення діагностичного плевроцентезу), дезинфікуючі засоби, тупу голку № 14 з канолею, систему дренажних трубок, апарат Боброва, кровоспинний затискач, шприц об'ємом 100—150 мл (шприц Жане), електровідсмоктувач, водяний манометр, бачок для збирання плевральної рідини, банку для контролю відсмоктувача, стерильний пластиковий катетер діаметром 1 мм, розчин гепарину (1000 ОД в 1 мл), 01 % розчин атропіну, кордіамін, стерильні гумові рукавички.

Методика проведення лікувального плевроцентезу Здійснюють підготовку і перевірку роботи системи для евакуації рідини з плевральної порожнини. Система складається з апарату Боброва, в якому насамперед досягається від'ємний тиск від—0,17 до —60,22 кПа (від —15 до —20 см вод. ст.), який контролюється водяний манометром або спеціальною посудиною для контролю тиску. Від'ємний тиск створюється таким чином: трубку, спрямовану до хворого, перекривають затискачем, повітря з апарату відсмоктують за допомогою електровідсмоктувача або шприца Жане.

Хворий перебуває в такому положенні, як при виконанні діагностичного плевроцентезу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Плевральна пункція

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок