Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> ПРИРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ І СУДИН

ПРИРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ І СУДИН

Назва:
ПРИРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ І СУДИН
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,70 KB
Завантажень:
801
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
ПРИРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ І СУДИН

Природжені вади серця і судин — незворотні органічні зміни серця і судин з порушенням їхніх функцій.

Це одна з найчастіших аномалій розвитку. Вони є у 10% дітей 1-го року життя. У загальній смертності новонароджених природжені вади серця становлять 15%. Без хірургічного лікування протягом 1-го року життя вмирають 70% а до 5 років — 80% цих дітей. Несприятливі чинники, що впливають на організм матері у перші 2—3 міс вагітності (вірусні інфекції, особливо червона висипка, іноді грип, паротит, кір, поліомієліт, вітряна віспа тощо), застосування ліків, різні інтоксикації — куріння, вживання алкоголю, іонізуюча радіація, травми, недостатнє харчування і кисневе голодування можуть порушити ембріогенез і зумовити виникнення природжених вад серця. У 2% випадків певне значення мають спадкові чинники (природжена вада серця у матері). Деякі автори надають значення віку матері, якщо він перевищує 35 років.

Природжені вади серця і судин часто поєднуються з іншими аномаліями розвитку і зустрічаються у дітей з хворобою Дауна та іншими хромосомними захворюваннями. У клінічній практиці вади серця з ціанозом називають «синіми», а без ціанозу — «білими» (табл. 1).

Таблиця 1. Класифікація природжених вад серця і судин

(за К.Ф.Ширяєвою, 1982)

Особливості гемодинаміки Природжена вада

без ціанозу з ціанозом

Із збагаченням малого кола (гіперволемія) Дефекти міжпередсердної і міжшлуночкової перегородок Транспозиція магістральних судин

Викрита артеріальна протока Загальний артеріальний стовбур

Із збідненням малого кола (гіповолемія) Ізольований стеноз отвору легеневого стовбура Тетрада, тріада, пентада Фалло, хвороба Ебштейна

Без порушень в малому колі гемодинаміки (нормоволемія) Декстрокардія (справжня і несправжня)

Незначний дефект міжшлуночкової перегородки (у м'язовій частині)

Із зблідненням великого кола (гіповолемія) Ізольований стеноз отвору аорти. Коарктація аорти

Природжені вади серця мають три фази клінічного перебігу: 1) адаптації; 2) відносної компенсації; 3) термінальну.

У фазі адаптації, яка починається з перших днів життя, дитина пристосовується до порушень гемодинаміки. Реакції адаптації і компенсації у дитини раннього віку перебувають у стані нестійкої рівноваги і відносної слабкості. У фазі первинної адаптації легко виникає гостра недостатність серця, яка є основною причиною смерті в цьому віці. Якщо дитина не вмирає протягом першої фази, то після 2—3 років життя в неї розвиваються пристосувальні захисні механізми і хвороба переходить у другу фазу — відносної компенсації. Суб'єктивних скарг стає менше. Поліпшується фізичний розвиток і збільшується активність дитини. Коли резерви захисних пристосувальних механізмів вичерпуються, настає третя — термінальна фаза, порушується кровообіг, що не піддається лікуванню. У третини дітей, які народилися із природженою вадою серця, спостерігається важкий «критичний» перебіг хвороби, що є загрозою для життя у перші дні або тижні після народження. Ці хворі потребують негайної консультації в кардіохірургічному відділенні для вирішення питання про встановлення терміну операції.

У більшості дітей природжену ваду серця розпізнають на 1-му році життя у зв'язку з наявністю ціанозу або шуму в ділянці серця: ціаноз може бути постійним, непостійним або нападоподібним. Рано з'являються прояви декомпенсації серця. У дітей грудного віку з природженою вадою можуть бути утруднення під час годування (часті перерви під час ссання, відмова від грудей). У більшості випадків діти відстають у фізичному розвитку, часто схильні до гострих респіраторних інфекцій, бронхітів.

Найчастіше у дітей спостерігають:

1) задишку;

2) тахікардію;

3) синюшність (ціаноз) або блідість шкіри;

4) розширення меж серця;

5) шуми в ділянці серця (шуми бувають своєрідні, грубі, сильні, іноді машинного характеру, часто поширюються по всій ділянці грудної клітки, на спину і на судини, у деяких випадках визначаються пальпаторно у вигляді «котячого муркотіння»);

6) інколи деформацію грудної клітки у вигляді серцевого горба;

7) часто відставання у фізичному розвитку (малі маса і розміри тіла, серцевий інфантилізм);

8) хронічну гіпоксемію, що призводить до змін кінцевих фаланг (на вигляд як барабанні палички) і нігтів (як годинникові скельця);

9) у разі «синіх вад» підвищення гемоглобіну до 12,41 ммоль/л, кількості еритроцитів до 7-1012 — 8-1012 в 1л.

Дефект міжшлуночкової перегородки

найпоширеніша вада серця. Характерними для неї є такі порушення гемодинаміки: скидання крові через дефект зліва направо і підвищення кровонаповнення у малому колі кровообігу. Клінічні прояви вади визначаються величиною дефекту, напрямом скидання крові і зміною судин малого кола кровообігу. Чим більший дефект, тим більше виражене порушення гемодинаміки.

Розрізняють дві форми вади: 1) малі дефекти у м'язовій частині перегородки (хвороба Толочинова—Роже); 2) високі дефекти у мембранозній частині перегородки.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ПРИРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ І СУДИН

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок