Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Залози внутрішньої секреції

Залози внутрішньої секреції

Назва:
Залози внутрішньої секреції
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,24 KB
Завантажень:
114
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Це залози, які не мають вивідних протоків, і виділяють свою “продукцію” - гормони, безпосередньо в кров, яка омиває ці золози. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загрудинну, паращитоподібні, наднирники, острівці Лан-герганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. В зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.

Всі залози виникли в процесі еволюції в різний час, у різних місцях та з різних дже-рел. В зв'язку з цим розташування, розміри, форма, будова і функції цих органів дуже різноманітні.

Епіфіз (corpus pineale; шишкоподібне тіло; пінеальна залоза) - конусоподібний ви-ріст проміжного мозку (епіталамус), верхній мозковий придаток. У філогенезі виник із тім'яного органу зору (тім'яне око), який у сучасних круглоротих ще зберіг окоподібну будову, а у безхвостих амфібій є підшкірним рудиментом. У ссавців тім'яне око перет-ворюється у ендокринну залозу. Епіфіз (8 х 4-6 мм) - сплюснутий у краніально-каудальному напрямку, розташовується у поздовжній борозні (між горбками) даху се-реднього мозку і сполучений з проміжним мозком через спайку повідків надгорбкової ділянки. У людини епіфіз важить 100-200 мг.

Трансдуктор - перетворює нервовий імпульс у гормон. Досліджена ця

залоза недостатньо.

Васкуляризація від гілок задньої артерії великого мозку та безпосереднім контактом із спинномозковою рідиною (відтікає кров у сплетення 3-го шлуночка. За кровопоста-чанням поступається ниркам.

Епіфіз складається із світлих, багатих на цитоплоазму клітин з великим ядром (пі-неалоцити) та дрібних - з темним ядром та вузькою смужкою цитоплазми.

Гіпофункція у людини - передчасне статеве та фізичне дозрівання.

Гіперфункція - недорозвиток статевих залоз та вторинних статевих ознак.

Іннервація: симпатичною нервовою системою. Отримує колатералі від

зорового тракту.

Гіпофіз (hypophysis) - нижній мозковий придаток, у хребетних утворюється із вип'я-чування стінки глоткової кишені ротової бухти (аденогіпофіз, передня частка; складає 70-80% маси всього гіпофіза) і виросту (лійки) проміжного мозку (задня частка, нейро-гіпофіз). У людини невеликого розміру (10 х 15 х 5 мм, маса - 0,3 - 0,7 г) овальної фо-рми тіло рожевого кольору. Розташований у ямці турецького сідла клиноподібної кіст-ки основи черепа, діафрагмою сідла (частина твердої мозкової оболонки) відділений від порожнини черепа. Гіпофіз зв'язаний невеличкою ніжкою (вершина лійки 3-го шлу-ночка) з сірим горбом.

Аденогіпофіз - поліморфна ендокринна залоза. Більша частина гормонів цієї частки виконує роль регуляторів інших залоз - тобто тропні або гландотропні гормони.

Крім тропних гормонів у передній частці гіпофізу утворюються гормони, які викону-ють самостійну функцію (тобто є ефекторними): пролактин - регулює лактацію у ссав-ців, диференціацію різних тканин, ростові і обмінні процеси, інстинкти вихожування нащадків; ліпотропін (альфа і бета) - регулятори жирового обміну і прогормони факто-рів, які регулюють процеси, що відбуваються у головному мозку.

Нейрогіпофіз (нейрогліальне походження) побудований в основному із пітуіцитів - клітин, що нагадують собою клітини нейроглії. Нейрогіпофіз - ендокринний орган, який акумулює і секретує гормони (окситоцин і АДГ), синтезовані в нейросекреторних клітинах (супраоптичних та паравентрикулярних) ядер гіпоталамуса. Терміналі аксонів нейросекреторних клітин утворюють тісні контакти із капілярами гіпофіза, у які виділяються гормони. Аксони - це гіпоталамо-гіпофізарний тракт лійки. Процес виділення гормонів із аксонів нагадує такий виведення медіатора у синапсі у відповідь на генерацію потенціалу.

Вузька проміжна частка утворена багатошаровим епітелієм, серед яких часто ви-никають псевдофолікули. (Не всі погоджуються із виділенням цієї частки). Ця частина залози продукує меланоцитостимулюючі гормони (МСГ; інтермедіни альфа і бета). Вони регулюють пігментний обмін покривних тканини. Є вказівки на участь цих гормо-нів у формуванні пам'яті.

Кровопостачання: нижні (внутрішні сонні артерії) і верхні (судини артеріального ко-ла мозку) гіпофізарні артерії, Верхні артерії ідуть до сірого горба і лійки, тут вони анас-томозують між собою і розпадаються на капіляри (первинна сітка гемокапілярів). На капілярах закінчуються розгалуження аксонів нейросекреторних клітин гіпоталамуса (синапси). Тут нейросекрети виділяються в кров. Із петель цієї сітки формуються воро-тні венули, які ідуть до передньої частки гіпофіза і переходять у широкі синусоїдні ка-піляри утворюючи вторинну гемокапілярну сітку. Капіляри вторинної сітки обплітають групи секреторних клітин. Капіляри вторинної сітки зливаючись утворюють виносні вени, відтікає кров звідси у велику вену мозку.

Задня частка гіпофізу васкуляризується переважно за рахунок нижніх гіпофізарних артерій (від внутр. сонної). Відтікає кров у пещеристі синуси.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Залози внутрішньої секреції

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок