Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Проблеми правового регулювання інформаційної приступності при сполученні прав застрахованих у системі обов'язкового медичного страхування

Проблеми правового регулювання інформаційної приступності при сполученні прав застрахованих у системі обов'язкового медичного страхування

Назва:
Проблеми правового регулювання інформаційної приступності при сполученні прав застрахованих у системі обов'язкового медичного страхування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,64 KB
Завантажень:
28
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Економічні методи керування системою надання медичної допомоги (продажу медичних послуг) у рамках ринкових відносин деякою мірою характеризується маркетинговою сутністю охорони здоров'я. У конкурентному середовищі соціально-економічних структур одним з основних засобів ефективного керування є інформація.

У дійсному повідомленні розглядаються деякі проблеми приступності до інформації, можливість її законного (правового) використання в контексті забезпечення визначених прав фізичних і юридичних осіб системи обов'язкового медичного страхування

У поле ринкових відносин перетинаються інтереси декількох напрямків, зв'язаних з наданням і поширенням інформації.

Вид, обсяг і характер конкретної інформації про систему ОМС, діяльності її структур і суб'єктів, дані про застрахований як пацієнті, як видно, повинні співвідноситися й обмежуватися рамками визначених, законодавчо обкреслених прав.

У ринкових взаєминах пацієнта і лікаря, застрахований у системі ОМС виступає одночасно як громадянин, пацієнт і суб'єкт маркетингової (ринкової) системи охорони здоров'я.

У цьому зв'язку дотримання прав може бути забезпечене в поле наступних принципових законодавчих обмежень:

• дотриманням конституційних прав людини і громадянина, у тому числі в області охорони здоров'я і забезпечення з цим правил державних гарантій;

• забезпеченням захисту прав громадянина, як застрахованого в системі медичного страхування;

• забезпеченням захисту прав громадянина, як споживача визначеного виду послуг – медичних;

• захисту авторських прав;

• захисту державної і комерційної таємниць.

За нашими спостереженнями, стан і характеристики суб'єктів і об'єктів системи обов'язкового медичного страхування описують наступні основні види інформації:

1. секретна,

2. конфіденційна,

3. особиста,

4. утримуюча лікарську таємницю,

5. комерційна,

6. службова,

7. інша, що не відноситься до перерахованим вище.

Дослідження показують, що в плані забезпечення гарантій застрахованого, у т.ч. і як пацієнта, на одержання відповідної інформації, обміном даних між суб'єктами системи ОМС і забезпеченням нерозповсюдження окремих видів зведень - розкриваються істотні законодавчі протиріччя.

Інформаційне поле системи ОМС формують, насамперед, персоніфіковані зведення про громадянина, зведення про підприємства (у тому числі і режимних) і їхніх співробітниках, зведення про лікувально-профілактичні заснування і страхові медичні організації, що відносяться до різних видів власності й ін.

Використання інформаційних технологій привело до нагромадження, збереженню, обробці і передачі інформації на основі баз даних (БД), законодавчий захист яких забезпечується, у тому числі, відповідно до авторських прав.

Перспективне формування єдиного інформаційного полючи системи ОМС загострює позначену проблему захисту визначених прав застрахованого.

Включення в поле захисту прав застрахованих органів соціального страхування, професійних медичних асоціацій, громадських організацій і інших органів, що приймають участь у позначених питаннях [1] розкриває визначений шар проблем обміну інформацією.

Створення універсальної територіальної моделі захисту прав застрахованих (ТМ ЗПЗ) – на нашу думку, це, насамперед, рішення проблем по створенню єдиного інформаційного простору з законодавчо обкресленими повноваженнями обміну інформацією між суб'єктами такої системи. Реалізація подібного підходу, з одного боку, виключає порушення прав пацієнта у визначеній структурі по факторі не знання своїх прямих обов'язків по забезпеченню цих прав, з іншого боку – дозволяє будь-якому органу, включеному в систему захисту, рівнозначно й об'єктивно оцінити ступінь виконання прав застрахованого, у тому числі і їхнього порушення, якщо такі маються.

Усе перераховане вище робить не однозначний підхід до одержання і використання інформації в поле відносин системи ОМС.

Право громадян не інформацію про стан здоров'я забезпечується відповідно до “Основ законодавства Російської Федерації про охорону здоров'я громадян”.

Інформація, що функціонує в системі охорони здоров'я, за винятком складову відповідно до законодавства державну, лікарську чи комерційну таємницю є публічної і повинна доводитися до зведення громадян у т.ч. через засоби масової інформації.

Як показує практика, з метою повноцінного забезпечення прав застрахованого і при реалізації діяльності по захисту цих прав, необхідно забезпечити:

• повну інформованість пацієнта, як застрахованого, з наданням, зокрема, зведень про стан його здоров'я;

• інформованість медичного чи працівника медичного заснування, зокрема, за результатами експертного контролю;

• інформованість учасників суб'єктів обов'язкового медичного страхування й інших органів, зокрема систем контролю якості медичної допомоги, про розмежування функцій по захисту прав застрахованих;

• інформованість стану і результатів ліцензування й акредитації в системі охорони здоров'я; інформація про сертифікацію персоналу;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Проблеми правового регулювання інформаційної приступності при сполученні прав застрахованих у системі обов'язкового медичного страхування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок