Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Лікарська рослинна сировина, що містить флавоноїди

Лікарська рослинна сировина, що містить флавоноїди

Назва:
Лікарська рослинна сировина, що містить флавоноїди
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,76 KB
Завантажень:
77
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
1. Характеристика та класифікація флавоноїдів.

2. Морфологія, поширення, проростання, заготівля,охоронні заходи, сушіння, зовнішні ознаки сировини, можливі домішки, хімічний склад, збереження, лікарські засоби, застосування глоду кривавочервоного

Визначення. флавоноїдами називається група природних сполук — похідних 2-фенилбензо --пірона. У рослинах зустрічаються у виді глікозидів і вільних агліконів. Приводимо основні типи флавоноїдів.

Свою назву вони одержали від латинського слова «flavus» (жовтий), тому що перші виділені з рослин флавоноїди мали жовте забарвлення. Великий клас природних сполук — флавоноїдів — використовується недостатньо широко; в основному вони входять до складу сумарних препаратів.

Поширення. Особливо багаті флавоноїдами вищі рослини, що відносяться до родин: розоцвіті, бобові, гречані, губоцвіті, лютикові, зонтичні, складноцвіті, товстянкові, верескові, рутові, букові, лілейні і багато інших. Зустрічаються флавоноїди також у нижчих рослин (зелені водорості — ряски), спорових (мохи, папороті), у деяких комах і мікроорганізмів. Вміст флавоноїдів у рослинах різний: у середньому 0,5-5%, а іноді досягає 20% (у квітках софори японської). Нагромадження цих сполук у значних кількостях відзначається в надземних частинах (квітки, плоди, листя). Рідше й у менших кількостях флавоноїди накопичуються в підземних частинах рослини (солодка, шлемник байкальський, вовчуг польовий). флавоноїди в основному накопичуються у формі глікозидів, рідше у виді агліконів.

На нагромадження флавоноїдів у рослинах впливають різні чинники: вік і фази розвитку рослин. Найбільша кількість флавоноїдів у багатьох рослин накопичується у фазі цвітіння, а у фазі плодоносіння їхня кількість зменшується.

Чинники зовнішнього середовища (світло, грунт, кліматичні умови, висота над рівнем моря й ін.) сильно впливають на нагромадження флавоноїдів. У південних районах рослини більш багаті ними. Збільшується вміст флавоноїдів у високогірних районах, а також під впливом світла і на грунтах, багатих мікроэлементами.

Серед лікарських рослин багаті флавоноїдами різні види глоду, собача кропива, софора японська, гречка , гірчаки, горобина черноплідна, цмин піщаний, пижмо звичайне й ін.

Дані про біологічну роль флавоноїдів вказують на їхнє важливе значення в житті рослин. Ці речовини як фенольні сполуки, мабуть, беруть участь в окисно-відбудовних процесах рослинного організму.

Методи виділення. Для виділення флавоноїдів із рослинної сировини застосовують різні методи хроматографії (паперова, тонкошарова, колонкова) із використанням поліамідного сорбента капрону.

Фізико-хімічні властивості. флавоноїди — безбарвні або забарвленні (жовті або жовтогарячі) кристалічні речовини. Антоціани в залежності від рН середовища клітинного соку додають рослинам різне забарвлення: червоне (у кислому середовищі), синє (у лужному середовищі), фіолетове (у нейтральному середовищі) різної інтенсивності і відтінків. Глікозиди флавоноїдів розчинні у воді, аглікони — в органічних розчинниках. Під впливом ферментів і кислот глікозиди флавоноїдів гідролізуються, під впливом світла, лугу легко окислюються, ізомеризуются, руйнуються.

Для виявлення флавоноїдів у сировині проводять реакцію відновлення до ціанідину (ціанідинова проба). флавоноїди з магнієм або цинком у присутності хлористоводневої кислоти (концентрованої) утворюють ціанідини, забарвленні в червоний колір. Флавон є у вигляді безбарвних кристалів, а його оксипохідне з одною гідроксильною групою — флавонол має блідо-жовте забарвлення. У залежності від положення гідроксилів і їхньої кількості збільшується густота забарвлення; досить часто в рослинах зустрічаються сполуки з 4-5 і навіть 7 гідроксилами. При метилюванні гідроксилів зростає різноманітність відтінків. Усі флавоноїди в залежності від ступеня окислення -піронового циклу діляться на групи: похідні флавона, флавонона, флавонола, флавононола, ізофлавона, халкона, антоціаніди, катехіни й ін.

Заготівля, сушіння і зберігання. Робиться так само, як і сировини, що містить глікозиди. Збір робиться у визначений період — у фазі найбільшого нагромадження флавоноїдів. Сушіння швидке, температурний режим 60-70°С (можливо і до 90°С). Зберігати сировину слід в добре провітрюваному, сухому приміщенні, берегти від вологи, прямих сонячних променів.

Застосування. Лікарська сировина і чисті флавоноїди знаходять різноманітне азстосування. Багато хто з них мають Р-вітамінну активність, зменшують крихкість кровоносних капілярів (рутин), підсилюють дію аскорбінової кислоти, дають седативний ефект (шлемник байкальський). Флавоноїди кореня солодки мають протизапальну, противиразкову дію; деякі з них мають кровоспинну, спазмолітичну, сечогінну і жовчогінну дію.

КВІТКИ ГЛОДУ -FLORES CRATAEGI

Плід глоду — Fructus Crataegi Глід криваво-червоний — Crataegus sanguinea Pall.

Глід колючий — Crataegus oxyacantha L. Родина. Розоцвіті — Rosaceae

Сировина надходить в аптеки і на заводи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Лікарська рослинна сировина, що містить флавоноїди

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок