Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової системи

Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової системи

Назва:
Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової системи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,96 KB
Завантажень:
56
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Загальне уявлення про периферичну нервову систему

До периферичної нервової системи відносяться задні і передні корінці спинного мозку, міжпозвоночні спинальні ганглії, спинномозкові нерви, їхні сплетення, периферичні нерви, а також корінці і ганглії черепних нервів і черепні нерви.

Формування периферичного нерва відбувається в такий спосіб. Задні і передні корінці, зближаючи, утворять до міжпозвоночного ганглія так називаний корінцевий нерв, після ганглія, що розташований у межпозвонковому отворі, випливає спинальний нерв. Виходячи з межпозвоночного отвору спинальні нерви поділяються на задні галузі, що іннервують м'язи і шкіру задньої поверхні спини і шиї, і передні більш могутні м'язи, що іннервують, і шкіру вентральних відділів тулуба і кінцівок. Передні галузі грудних сегментів утворять міжреберні м'язи; галузі шийних поперекових і крижових сегментів вступають у визначені з'єднання, утворити пучки сплетень: шийного, плечового, поперекового, крижового. Від пучків сплетень відходять периферичні нервові чи стовбури периферичні нерви.

Периферичні нерви є здебільшого змішаними і складаються з рухових волокон передніх корінців (аксонів кліток передніх рогів), чуттєвих волокон (дендритів кліток межпозвонкових вузлів) і вазомоторно-секреторно-трофічних волокон (симпатичних і парасимпатичних) від відповідних кліток сірої речовини бічних рогів спинного мозку і гангліїв симпатичного прикордонного стовбура.

Нервове волокно, що входить до складу периферичного нерва, складається з осьового циліндра, розташованого в центрі волокна, мієлінової чи м’якотілої оболонки, що вдягає осьовий циліндр і швановської оболонки.

Мієлінова оболонка нервового волокна місцями переривається, утворити так називані перехоплення Раньє. В області перехоплень осьовий циліндр належить безпосередньо до швановської оболонки. Мієлінова оболонка забезпечує роль електричного ізолятора, передбачається її участь у процесах обміну осьового циліндра. Швановські клітки мають загальне походження з нервовими елементами. Вони супроводжують осьовий циліндр периферичного нервового волокна подібно тому, як гліозні елементи супроводжують осьові циліндри в центральній нервовій системі, тому швановські клітки іноді називають периферичною глією.

Сполучна тканина в периферичних нервах представлена оболонками, що вдягають нервовий стовбур (епіневрий), окремі його пучки (періневрий) і нервові волокна (ендоневрий). В оболонках проходять судини, що харчують нерв.

Розвиток нервової системи

Нервова система вищих тварин і людини являє собою результат тривалого розвитку в процесі пристосувальної еволюції живих істот. Розвиток центральної нервової системи відбувалося насамперед у зв'язку з удосконаленням сприйняття й аналізу впливів із зовнішнього середовища.

Разом з тим удосконалювалася і здатність відповідати на ці впливи координованої, біологічно доцільною реакцією. Розвиток нервової системи йшов також у зв'язку з ускладненням будівлі організмів і необхідністю узгодження і регуляції роботи внутрішніх органів. Для розуміння діяльності нервової системи людини необхідно познайомитися з основними етапами її розвитку у філогенезі.

Виникнення центральної нервової системи.

У самих низько організованих тварин, наприклад в амеби, ще немає ні спеціальних рецепторів, ні спеціального рухового апарата, ні чого-небудь схожого на нервову систему. Будь-якою ділянкою свого тіла амеба може сприймати роздратування і реагувати на нього своєрідним рухом утворенням виросту протоплазми, чи псевдоподії. Випускаючи псевдоподію, амеба пересувається до подразника, наприклад до їжі.

У багатоклітинних організмів у процесі пристосувальної еволюції виникає спеціалізація різних частин тіла. З'являються клітки, а потім і органи, пристосовані для сприйняття роздратувань, для руху і для функції зв'язку і координації.

Поява нервових кліток не тільки дозволило передавати сигнали на більшу відстань, але і з'явилося морфологічною основою для зачатків координації елементарних реакцій, що приводить до утворення цілісного рухового акта.

Надалі в міру еволюції тваринного світу відбувається розвиток і удосконалення апаратів рецепції, руху і координації. Виникають різноманітні органи почуттів, пристосовані для сприйняття механічних, хімічних, температурних, світлових і інших подразників. З'являється складно улаштований руховий апарат, пристосований, у залежності від способу життя тварини, до плавання, повзанню, ходьбі, стрибкам, польоту і т.д. У результаті зосередження, чи централізації, розкиданих нервових кліток у компактні органи виникають центральна нервова система і периферичні нервові шляхи. По одним з цих шляхів нервові імпульси передаються від рецепторів у центральну нервову систему, по іншим — з центрів до еффекторів.

Призначення нервової системи.

Нервова система – є ведучою фізіологічною системою організму. Без її було б неможливе з'єднання незліченної безлічі кліток, тканин, органів у єдине гормональне працююче ціле.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Анатомо-фізіологічні аспекти вищої нервової системи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок