Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> Реформи Петра І і їх призначення. Відкриття власних аптек. Аптекарський приказ

Реформи Петра І і їх призначення. Відкриття власних аптек. Аптекарський приказ

Назва:
Реформи Петра І і їх призначення. Відкриття власних аптек. Аптекарський приказ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,82 KB
Завантажень:
54
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
В ХVІІІ ст. в періоді царювання Петра І Росія досягла значного розвитку всіх галузях державної і суспільному житті. Петр І багато зробив для укріплення руського національного государства. Більше значення він приділяв розвитку медицини і фармації. В 170 р. він зробив указ про відкриттю 8 часних аптек в Москві і заборонив продавати лікарства в інших містах, в тому числі і зелених лавках. З творення цього указу була введена така звана аптечна монопатія. Сущность в цьому заключалася в виключення конкурентної боротьби як між аптеками і зелених лавках, так і між самих аптек. До приказу Петра І в кожному районі міста дозволяли відкривати тільки одну аптеку.

Для відкриття 8 часних аптек в Москві потребувалося 12 років. Всього в першій половині ХVІІІ ст. в Москві було 14 аптек. Перші грамоти на відкриттю вільних аптек були видані Петра І в кінці 1701 р. Г.Грігорісу і Д.А.Гуршіну. аптеки були і в інших містах. Першу аптеку в Петербурзі відкрили в 1704 р. в Києві – в 1715 р., в Симбірзі – в 1778 р., в Нижньому Новгороді – в 1780 р., в Пермі – в 1786 р., і т.д.

Наряду з приватними аптеками продовжували існувати аптеки державні, які належали державі. Вони поділялися на головні, польові і лікарняні. Указом від 10/ХІІ 1706 р. Петро І офіціально ввів статус Головних аптек. Головні аптеки, находяться в Москві і Петербурзі снабжали лікарськими засобами польові і лікарняні аптеки, а також громадські населення.

В ХVІІІ ст. в зв'язку з розвитком промисловості, налагодилися виробництва по випуску хімічних продуктів аптеки стали получати деякі хімічні продукти. В 1720-1721 р.р. в Петербурзі був винайдений перший в Росії завод по приготовленню лікарських сировин. В аптечних лабораторіях не тільки готовили лікарських сировин, по також проізводили очистку солей, спирта, кислот, получали мінеральні води. Аптечні лабораторії були перші закладами, які готовили необхідні хімічні продукти і розробляли методи випробування. Аптеки являли перші хімічні дослідів і проізводства лабораторіях і школи для підготовки спеціалістів.

В 1714 р. Аптекарський приказ був переобладнаний в аптекарську канцелярію. Главні аптеки, які в 1721 р. перейменували в Медицинську колегію, а потім в Медицинську канцелярію.

В другій половині ХVІІІ століття в зв'язку з більшістю числа аптек виникла необхідність регламентувати їх діяльність. Аптеки ХVІІІ ст. внесли немалий вклад в розвитку вітчизняна фармація і хімія. Однак лікарська допомога лишалася недоступно трудового народу. Аптек було дуже мало, причому вони находилися, як правило, в більших містах.

Для регулювання медицинським ділом в Росії був організований Аптекарський приказ. В його задачу входило наблюдати за лікуванням царя і його сім’ю, за лікарствами, приготовляли в царській аптеці, а також за діяльністю запрошуваних лікарів-іноземців. Пізніше, Аптекарський приказ став государственим адміністративним учреждение. Точна дата Аптекарського приказу не установлено. Думають, що він був винайдений в кінці ХVІ або початку ХVІІ ст. на Аптекарський приказ возлагалося забезпечування медицинською і лікарською допомогою армії, організація заготовки лікарських рослин, підготовка лікарів і спеціалістів по приготовленю лікарств-алхімістів, дистиляторів, травніков і т.д.

На перших руських алхімістів – Тіхона Ананіна і Василя Шілова – возлагалось приготовлення лікарств і завідування запасами лікарських середовищ “новий” аптеки. Збереглися матеріали, підтверджували, що Ананян і Шілов також вивчали руських людей аптекарському іскуству. Ананян вивчав аптекарському ділу своїх синів.

В ХVІІ ст. в Росії лікарства швидко примінялася водка із рослин (настійки), води із цвітків і трав, пилюль, екстракти, масла і бальзами, отвари, сиропи, порохи (порошки), пластирі, мальхони (мазі), емульсії, сбори, елексіри, соки, свічки, розтирання.

В функції Аптекарського приказу входила заготівка лікарського і аптекарського огородах, а також прозрівающи дико в інших районах. Приказ мав право збора з населенню в його функції входило також “збереження Москви від зарази”.

При Аптекарському приказі була бібліотека. Для складання “аптекарських”, алхимських і інших потрібних книг по яким “російські люди можуть бути лікарями і аптекарями”, Аптекарський приказ приглашали переводчики і перепищики, а також спеціалісти із інших країн. Вони повинні були мати документи про образування. Нерідко іностранні спеціалісти підготовлювалися до екзамену по аптекарському і лікарському ділу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Реформи Петра І і їх призначення. Відкриття власних аптек. Аптекарський приказ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок