Головна Головна -> Реферати українською -> Медицина та здоров'я -> В пошуках збудників малярії

В пошуках збудників малярії

Назва:
В пошуках збудників малярії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,58 KB
Завантажень:
37
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
ПЛАН

1. Англієць Рональд Росс та італієць Джіованії Баписта Грассі в боротьбі за розкриття причин виникнення малярії.

- відкриття Россі шляхів поширення пташиної малярії;

- спроби вчених та інших людей піддати себе укусам малярійних комарів;

- досягнення професора Аміго Біньямін в дослідженні малярії як хвороби людини.

2.Наукові дослідження Патріка Менсона як допомога Россі в розкритті причин виникнення і поширення малярії.

Історія боротьби з малярією надзвичайно багата напруженими драматичними ситуаціями. Її головні дійові особи англієць Рональд Росс, служив військовим лікарем і Індії, та італієць Джіовінії Батиста Грассі. Грассі вивчав спочатку зоологію, потім медицину і особливо багато займався питаннями боротьби з малярією, цією найбільш поширеною тропічною хворобою, яка в ті роки і ще багато років пізніше залишалася для італійської медицини важливою проблемою. Росс і Грассі головні герої цієї історії. Поруч з ними можна назвати ще декілька імен лікарів, що зробили багато для того, що дослідити природу цієї хвороби і тим самим знайти засоби її викорінення.

Альфонс Лаверан виявив в крові хворих малярією сірковидні утворення і встановив, що вони є збудниками малярії. Пізніше ці мікроорганізми були названі його іменем. Це прості одноклітинні істоти з невеликими відростками у вигляді жистиків, виявлені в 1880 році. Ніхто не знав, яким шляхом вони попадають в кров людей і багатьох тварин. Лише деякі догадувались, що певну роль тут відіграють комарі, але ця догадка ще не була підтверджені і не всі її сприймали. Довести це в основному зумів Росс. Решту довів Грассі.

Ці дві людини відрізнялись один від одного. Росс (він бв на три роки молодший Грассі) – поруч з науковим даром мав любов до поезії. Спочатку його наукова діяльність була повільною, але коли проблема малярії захопила його, Росс став нас терпливо вивчати її, незважаючи на всі труднощі та перепони. Йому пощастило знайти доброго товариша і порадника в особі відмінного знавця москітів – Патрика Менсона, який не тільки допомагав Россу доброю порадою, але і вселяв у нього впевненість, коли робота зайшла в глухий кут.

Без допомоги Менсона Росс, безперечно. не зумів би досягнути успіху, так як досвіду у нього було небагато, а наукові знання досить скромні.

Навпаки італієць Гассі був відмінно озброєний знаннями. З юних літ він займався зоологією, спеціалізуючись на черв’яках, комарах та інших безхребетних.

Він пізніше говорив, що Россі відкрив суть і шляхи поширення лише пташиної малярії, але не малярії, якою хворіють люди. Останнє слово зробив саме Грассі.

Першим, хто зважився дослідити малярію з допомогою експерименту на самому собі, був асистент Росса – молодий лікар Апіа. Його досвід простий. Він дав себе покусати москітам, які перед тим сосали кров малярійного хворого. Однак експеримент невідомо по яких причинах не вдався. Очевидно, умови постановки досліду не були повністю витримані. Це відбувалося в 1895 році в Індії, в форму Секундарабад, поблизу Хайдарабада, де Росс в той час відбував військову службу. Грассі в Італії повторив це експеримент на собі.

В один з вересневих днів 1896 року Грассі, доручив піймати декілька комарів в приміщенні малярійного шпиталю. Потім він їх приніс додому і випустив в своїй спальні, попередньо прийнявши засоби безпеки, щоб комарі не могли попасти в сусідню зі спалень Грассі кімнату, в якій знаходились його мама і сестра. Грассі і його мама були покусані комарами, але не захворіли. В 1898 р. він знову зайнявся подібними експериментами, залучивши осіб, які добровільно дали згоду брати участь в дослідах, так як до того часу вже було встановлено, що хворобу можна придушити, якщо своєчасно застосувати необхідне лікування. Заразити себе самого він не відважився, рахуючи, що це тільки затримає дослідження.

Здійснити перше навмисне зараження малярією за допомогою професору Аміго Біньямі в Боліньї. В 1908 році він зумів довести, що комар анофелес (малярійний комар), попередньо насмоктавшись крові малярійного хворого, може заразити здорову людину. Відомо також ім’я хворого, зараженого з експериментальною метою. Його звали Золя. Отже, Біньямін досягнув таких же результатів в дослідженні малярії як хвороби людини, яких настирливою працею вдалось досягнути Рональду Россу у вивченні пташиної малярії. Всі ж решту досліджень проблеми малярії в людини пов’язані з іменем Грассі.

Однак в ті часи результати дослідів ставали відомими лікарям в далеких кранах із великим запізненням. Тому недивно, що, незважаючи на вже досягнуті результати, в різних місцях проводились досліди подібного роду. Багато лікарів піддавали себе укусам малярійних омарів, щоби з допомогою таких експериментів на собі дізнатись правду про малярію. Відомі імена деяких лікарів, що здійснили такі досліди і захворіли малярією.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: В пошуках збудників малярії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок